Тривожний сон фараона
Фараонові сняться корови й колосся, і ніхто не може цього пояснити. Йосип, якого поспіхом виводять із темниці, приписує відповідь нашому Отцеві, а тоді пропонує план: сім років відкладати п'яту частину. За один ранок він із в'язня стає правителем.
41 1Коли минуло два повні роки, фараонові наснився сон: він стояв біля Нілу. 2З Нілу вийшло сім корів, гладких і ситих, і паслися серед очерету. 3А після них вийшло з Нілу сім інших корів, бридких і худих, і стали поряд із ними на березі Нілу. 4І бридкі та худі корови з’їли сім гарних, ситих корів. Тоді фараон прокинувся. 5Він знову заснув, і наснився йому другий сон: сім колосків, повних і добрих, виросли на одному стеблі. 6А після них виросло сім колосків — тонких і спалених східним вітром. 7І тонкі колоски поглинули сім повних, налитих колосків. Тоді фараон прокинувся — то був сон. 8Уранці його дух стривожився; він послав і скликав усіх чарівників Єгипту та всіх його мудреців. Фараон розповів їм свої сни, але ніхто не міг розтлумачити їх йому.
9Тоді головний чашник сказав фараонові: «Сьогодні я згадую свої провини. 10Фараон розгнівався на своїх рабів і віддав мене під варту в дім начальника охорони, разом із головним пекарем. 11І я, і він однієї ночі бачили кожен свій сон, і кожен сон мав своє значення. 12З нами був молодий єврей, раб начальника охорони. Ми розповіли йому свої сни, і він розтлумачив кожному за значенням його сну. 13І як він нам розтлумачив, так і сталося: мене повернули на мою посаду, а того повісили.»
14Фараон послав по Йосипа, і його поспіхом вивели з в’язниці. Він поголився, змінив свій одяг і прийшов до фараона. 15Фараон сказав Йосипові: «Мені наснився сон, якого ніхто не може розтлумачити. А я чув про тебе, що коли ти чуєш сон, то можеш його розтлумачити.»
16«Я не можу зробити цього сам, — відповів Йосип. — Наш Отець дасть фараонові добру відповідь.»
17Тоді фараон сказав Йосипові: «У моєму сні я стояв на березі Нілу. 18І з Нілу вийшло сім корів, ситих і гладких, і паслися серед очерету. 19А після них вийшло сім інших корів — миршавих, дуже бридких, худих, — таких я ще ніколи не бачив у всьому Єгипті. 20І виснажені, бридкі корови з’їли перших сім ситих корів. 21Та навіть коли вони їх з’їли, цього не було видно, бо вони виглядали так само погано, як і раніше. Тоді я прокинувся. 22І бачив я у своєму сні, як на одному стеблі виросло сім колосків, повних і добрих. 23А після них виросло сім колосків — зів’ялих, тонких і спалених східним вітром. 24І тонкі колоски поглинули сім добрих колосків. Я розповів це чарівникам, але ніхто не міг пояснити мені.»
25Йосип сказав фараонові: «Сни фараона — одне: наш Отець відкрив фараонові те, що він збирається зробити. 26Сім добрих корів — це сім років, і сім добрих колосків — це сім років; це один сон. 27А сім худих, бридких корів, що вийшли після них, — це сім років, і сім порожніх колосків, спалених східним вітром, — це сім років голоду. 28Про це я й казав фараонові: наш Отець показав фараонові те, що він збирається зробити. 29Настають сім років великого достатку в усьому Єгипті. 30А після них настануть сім років голоду. І забудеться весь достаток у Єгипті, і голод винищить землю. 31І не згадається достаток у краю, бо голод після того буде дуже тяжкий. 32А те, що сон фараонів повторився двічі, означає, що наш Отець твердо визначив цю справу і що наш Отець скоро її здійснить.
33Тож нехай фараон знайде розважливого й мудрого чоловіка і поставить його над землею Єгипту. 34Нехай фараон діє і призначить наглядачів над краєм, і нехай збирає п’яту частину врожаю Єгипту протягом семи років достатку. 35Нехай вони зберуть усю їжу цих добрих прийдешніх років і запасуть зерно під рукою фараона, як їжу в містах, і бережуть його. 36І буде та їжа запасом для краю на сім років голоду, що настануть у Єгипті, щоб край не загинув від голоду.»
Мудрий план на майбутні роки
37Цей задум сподобався фараонові й усім його рабам. 38Фараон сказав своїм рабам: «Чи знайдемо ми ще такого, як цей, чоловіка, у якому Дух Божий?» 39Фараон сказав Йосипові: «Якщо Бог відкрив тобі все це, то немає нікого настільки розважливого й мудрого, як ти. 40Ти будеш над моїм домом, і весь мій народ буде коритися твоєму слову. Лише престолом я буду більший за тебе.» 41І сказав фараон Йосипові: «Дивися, я ставлю тебе над усією землею Єгипту.»
42Фараон зняв зі своєї руки перстень-печатку і надів його на руку Йосипа, одягнув його у вісон і поклав золотий ланцюг на його шию. 43Фараон звелів Йосипові їхати на другій своїй колісниці, і перед ним викрикували: «На коліна!» — і поставив його над усією землею Єгипту. 44Фараон сказав Йосипові: «Я фараон, і без тебе ніхто не підніме ні руки, ні ноги в усьому Єгипті.» 45Фараон назвав Йосипа Цафнат-Панеах і дав йому за дружину Асенату, дочку Потіфера, жерця Она. І Йосип вийшов над землею Єгипту. a a v45 Он був великим єгипетським містом і центром поклоніння сонцю — грекам він відомий як Геліополь, поблизу сучасного Каїра.
46Йосипові було тридцять років, коли він став перед фараоном, царем Єгипту. Він вийшов від фараона і пройшов усю землю Єгипту. 47У сім років достатку земля родила рясно. 48Він зібрав усю їжу семи років, що були в Єгипті, і склав її по містах; у кожному місті — їжу з навколишніх полів. 49І зібрав Йосип зерна, як морського піску, так багато, що перестав лічити, бо не можна було полічити. 50Ще до настання років голоду в Йосипа народилося двоє синів від Асенати, дочки Потіфера, жерця Она. 51Йосип назвав первістка Манасією: «Бо наш Отець дав мені забути всі мої страждання і весь дім мого батька.» b b v51 Ім’я Манасія означає «той, що дає забути». 52А другого він назвав Єфремом: «Бо наш Отець зробив мене плідним у землі мого страждання.» c c v52 Ім’я Єфрем означає «плідний».
53І скінчилися сім років достатку, що були в землі Єгипту. 54І почалися сім років голоду, як і казав Йосип. Голод настав у всіх землях, але в усьому Єгипті був хліб. 55Коли голод охопив увесь Єгипет, народ почав благати фараона про хліб. А фараон сказав усім єгиптянам: «Ідіть до Йосипа і робіть те, що він вам скаже.» 56А коли голод поширився по всій землі, Йосип відчинив усі сховища і продавав зерно єгиптянам, бо голод був тяжкий у Єгипті. 57І з усієї землі приходили в Єгипет купувати зерно в Йосипа, бо голод опанував усю землю.