Рахіль і Лія
Дві сестри змагаються через своїх служниць, через мандрагори й пологи, називаючи кожного сина на честь своєї суперечки й того, що почув наш Отець. Потім Яків, бажаючи повернутися додому, перехитрує Лавана зі смугастою та плямистою худобою і багатіє на сильніших тваринах.
30 1Коли Рахіль побачила, що не народжує Якову дітей, вона позаздрила своїй сестрі. І сказала Якову: «Дай мені дітей, інакше я помру!»
2Яків розгнівався на Рахіль і сказав: «Хіба я на місці нашого Отця, який не дав тобі плоду утроби?»
3Вона сказала: «Ось моя служниця Білга. Увійди до неї, щоб вона народила для мене, і через неї я теж збудую собі родину.» a a v3 Народити дитину «на колінах» було стародавнім звичаєм усиновлення — дитину, покладену на коліна прийомної матері, законно визнавали за її власну. 4Тож вона дала йому за дружину свою служницю Білгу, і Яків зблизився з нею. 5Білга зачала й народила Якову сина. 6Тоді Рахіль сказала: «Наш Отець розсудив мене; він також почув мій голос і дав мені сина.» Тому вона назвала його Дан. b b v6 Ім’я Дан означає «він розсудив». 7Білга, служниця Рахілі, зачала знову й народила Якову другого сина. 8Рахіль сказала: «Я завзято боролася зі своєю сестрою й перемогла.» Тож вона назвала його Нефталим. c c v8 Ім’я Нефталим означає «моя боротьба».
9Коли Лія побачила, що перестала народжувати, вона взяла свою служницю Зілпу й дала її Якову за дружину. 10І служниця Лії Зілпа народила Якову сина. 11Лія сказала: «Яке щастя!» Тож вона назвала його Ґад. d d v11 Ім’я Ґад означає «щастя». 12Служниця Лії Зілпа народила Якову другого сина. 13Лія сказала: «Яка я щаслива! Адже жінки називатимуть мене щасливою.» Тож вона назвала його Асир. e e v13 Ім’я Асир означає «щасливий» або «блаженний».
14У дні жнив пшениці Рувим вийшов і знайшов у полі мандрагори та приніс їх своїй матері Лії. Тоді Рахіль сказала Лії: «Дай мені, будь ласка, трохи мандрагор твого сина.» f f v14 Мандрагори — рослина, яку в стародавньому світі широко вважали такою, що сприяє зачаттю, — звідси й прагнення Рахілі заволодіти ними.
15Та Лія відповіла: «Хіба мало тобі, що ти забрала мого чоловіка? Тепер хочеш забрати й мандрагори мого сина?» Рахіль сказала: «Гаразд — нехай він спить із тобою цієї ночі за мандрагори твого сина.»
16Коли Яків увечері прийшов з поля, Лія вийшла йому назустріч і сказала: «Ти маєш спати зі мною, бо я справді найняла тебе за мандрагори свого сина.» Тож тієї ночі він зблизився з нею.
17І наш Отець вислухав Лію, і вона зачала й народила Якову п’ятого сина. 18Лія сказала: «Наш Отець дав мені винагороду за те, що я віддала свою служницю чоловікові.» Тож вона назвала його Іссахар. g g v18 Ім’я Іссахар означає «винагорода» або «нагорода». 19Лія знову зачала й народила Якову шостого сина. 20Тоді Лія сказала: «Наш Отець обдарував мене добрим даром. Тепер мій чоловік шануватиме мене, бо я народила йому шістьох синів.» Тож вона назвала його Завулон. h h v20 Ім’я Завулон означає «шана». 21Згодом вона народила дочку й назвала її Діна.
22Тоді наш Отець згадав Рахіль; він вислухав її й відкрив її утробу. 23Вона зачала й народила сина та сказала: «Наш Отець зняв із мене ганьбу.» 24Вона назвала його Йосип, кажучи: «Нехай наш Отець додасть мені ще одного сина.» i i v24 Ім’я Йосип означає «нехай додасть».
Відпусти мене додому
25Щойно Рахіль народила Йосипа, Яків сказав Лаванові: «Відпусти мене, щоб я повернувся до свого дому й до своєї землі. 26Віддай мені моїх дружин і моїх дітей, за яких я служив тобі, і відпусти мене. Ти ж знаєш службу, яку я тобі дав.»
27Та Лаван сказав йому: «Якщо я знайшов милість у твоїх очах... Я дізнався через ворожіння, що Бог поблагословив мене завдяки тобі.» 28І додав: «Назви свою винагороду, і я дам її.»
29Яків сказав йому: «Ти сам знаєш, як я служив тобі і як добре велося твоїй худобі під моїм доглядом. 30Бо мало ти мав до мого приходу, а воно дуже примножилося; наш Отець благословляв тебе, куди б я не повернувся. А тепер коли ж я подбаю і про власну родину?»
31Він запитав: «Що мені дати тобі?» Яків відповів: «Не давай мені нічого. Якщо зробиш для мене одну річ, я знову пастиму й стерегтиму твою отару.
32Дозволь мені сьогодні пройти через усю твою отару й відділити з неї кожну крапчасту та плямисту вівцю й кожне чорне ягня, а також плямистих і крапчастих з-поміж кіз, — і то буде моя винагорода. 33І так моя чесність свідчитиме за мене згодом, коли ти прийдеш перевірити мою винагороду. Кожна з-поміж кіз, що не крапчаста й не плямиста, і з-поміж ягнят, що не чорне, якщо знайдеться в мене, вважатиметься краденим.»
34Лаван сказав: «Добре! Нехай буде, як ти сказав.»
35Того дня Лаван відділив смугастих і плямистих козлів, усіх крапчастих і плямистих кіз — кожну, що мала на собі біле, — і кожне темне ягня та передав їх своїм синам. 36Він установив відстань у три дні дороги між собою та Яковом, а Яків пас решту отари Лавана.
37Тоді Яків узяв свіжі гілки тополі, мигдалю та платана й поздирав на них білі смуги, оголивши білу деревину. 38Він поклав обдерті гілки в поїлки з водою перед отарами — у місцях, куди вони приходили пити. А що вони парувалися, коли приходили пити, 39то отари парувалися перед гілками й народжували смугастих, крапчастих і плямистих малят. 40Яків відділив ягнят і повернув отару обличчям до смугастих тварин та всіх чорних в отарі Лавана. Свої ж отари він тримав окремо й не змішував їх з отарою Лавана. 41Щоразу, коли парувалися міцніші тварини, Яків клав гілки в поїлки перед очима отари, щоб вони парувалися серед гілок, 42а для слабших тварин він їх не клав. Тож слабші діставалися Лаванові, а міцніші — Якову. 43Так цей чоловік надзвичайно забагатів і мав великі отари, служниць і слуг, верблюдів та ослів.
