Йоїл 1

1 ¹Слово нашого Отця, що надійшло до Йоіла, сина Петуела. ^a a v1 Самі пророки називали Отця — Ісая 63:16, Єремія 31:9, Малахія 2:10 — тож FHB передає тут ЯХВЕ як «наш Отець», відображаючи те, що вони об’явили. ²Послухайте це, старійшини; прислухайтеся, усі жителі цієї землі. Чи бувало таке за ваших днів або за днів ваших предків? ³Розкажіть про це своїм дітям, а ваші діти нехай розкажуть своїм дітям, а їхні діти — наступному поколінню. ⁴Що зосталося по сарані, що гризе, те з’їла сарана, що роїться; що зосталося по сарані, що роїться, те з’їла сарана, що стрибає; а що зосталося по сарані, що стрибає, те з’їла сарана, що нищить. ^b b v4 Ці чотири слова називають послідовні хвилі або різновиди сарани; єврейський текст нагромаджує їх, щоб показати цілковите спустошення — що зоставила одна хвиля, те пожирала наступна. ⁵Прокиньтеся, п’яниці, і плачте; ридайте, усі, хто п’є вино, за солодким вином, бо відняте воно від ваших уст.

⁶«Бо на мою землю прийшов народ, могутній і незліченний; його зуби — зуби лева, і має він ікла левиці. ⁷Воно спустошило мій виноград і поламало мою смокву; обдерло з них кору й відкинуло геть, залишивши їхні гілки голими й білими».

⁸Ридай, як діва, одягнена в жалобу, за чоловіком своєї юності. ⁹Хлібна жертва й жертва узливання відняті від дому нашого Отця; сумують священники, служителі нашого Отця. ^c c v9 «Дім нашого Отця» замінює «дім Господній» інших англійських перекладів, щоб відновити стосункове значення — Божий дім є домівкою Отця. ¹⁰Спустошене поле, сумує земля; бо знищене зерно, висихає молоде вино, оливи не стає. ¹¹Соромтеся, хлібороби; ридайте, виноградарі, за пшеницею та ячменем, бо загинув урожай поля. ¹²Висох виноград, і в’яне смоква; гранат, пальма та яблуня — усі дерева польові посохли. Справді, зів’яла радість у всіх людей.

Поверніться до свого Отця

¹³Одягніться в жалобу й голосіть, священники; ридайте, служителі жертовника. Прийдіть, перебудьте ніч у жалобі, служителі мого Отця; бо хлібна жертва й жертва узливання стримані від дому вашого Отця. ¹⁴Оголосіть піст; скличте священні збори. Зберіть старійшин і всіх жителів землі до дому нашого Отця й кличте до нашого Отця. ¹⁵Горе тому дню! Бо близький день нашого Отця, і прийде він, як спустошення від Всемогутнього. ^d d v15 Інші переклади подають «день Господній». FHB називає Особу, чий це день: наш Отець, що приходить захистити й відновити своїх дітей. ¹⁶Хіба не на наших очах відрізано їжу — радість і веселощі зникли з дому нашого Отця? ¹⁷Насіння зсохлося в пересохлій землі; спустошені комори, зруйновані засіки, бо висохло зерно. ¹⁸Як стогне худоба! Череди волів блукають розгублено, бо немає для них паші; страждають навіть отари овець. ¹⁹До тебе, наш Отче, я кличу, бо вогонь пожер пасовища пустелі, і полум’я спалило всі дерева польові. ²⁰Навіть дикі звірі взивають до тебе, бо висохли потоки, і вогонь пожер пасовища пустелі.