Обіцянка сповнена
Народжується Ісак, і сміх Сари обертається радістю, але дім розколюється: Агар та Ізмаїла відсилають із хлібом і водою. Коли вода закінчується, наш Отець чує плач хлопця й відкриває їй очі на криницю.
21 1А наш Отець відвідав Сарру, як і сказав, і зробив для неї те, що обіцяв. 2Сарра зачала й народила Авраамові сина в його старості, у призначений час, який обіцяв йому наш Отець. 3Авраам назвав сина, якого народила йому Сарра, Ісааком. 4Авраам обрізав свого сина Ісаака, коли тому було вісім днів, як і наказав йому наш Отець. 5Авраамові було сто років, коли народився йому син Ісаак. 6Сарра сказала: «Наш Отець дав мені сміх, і кожен, хто почує, сміятиметься разом зі мною.» a a v6 Ісаак означає староєврейською «він сміється» — сміх Сарри над неможливою обіцянкою стає самим його ім’ям. 7І додала: «Хто б сказав Авраамові, що Сарра годуватиме дітей? Та ось я народила йому сина в його старості.»
Бенкет для Ісаака
8Дитина росла, і її відлучили від грудей; того дня, коли Ісаака відлучили, Авраам влаштував великий бенкет. 9А Сарра побачила сина, якого народила Авраамові єгиптянка Аґар, і він насміхався. 10І сказала Авраамові: «Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині ніколи не успадкує разом із моїм сином Ісааком.»
11Це дуже засмутило Авраама, бо стосувалося його сина.
12Але наш Отець сказав Авраамові: «Не засмучуйся через хлопця та твою рабиню. Слухайся Сарру в усьому, що вона тобі каже, бо через Ісаака буде названо твоє потомство. 13Я також зроблю народом сина рабині, бо він — твоє потомство.»
14Рано наступного ранку Авраам узяв хліб і бурдюк води, дав їх Аґар, поклав їй на плече разом із дитиною й відіслав її. Вона пішла й блукала пустелею Беер-Шеви. 15Коли вода в бурдюку скінчилася, вона поклала хлопця під одним із кущів. 16Відійшла й сіла віддалік, приблизно на відстані пострілу з лука, бо сказала: «Не можу дивитися, як помирає хлопець.» І, сидячи там, вона підняла голос і заплакала.
17Наш Отець почув голос хлопця, і його посланець покликав Аґар із неба: «Що з тобою, Аґар? Не бійся, бо наш Отець почув голос хлопця там, де він лежить. 18Встань, підніми хлопця й візьми його за руку, бо Я зроблю його великим народом.»
19Тоді наш Отець відкрив їй очі, і вона побачила криницю з водою, пішла, наповнила бурдюк і напоїла хлопця.
20Наш Отець був із хлопцем, коли той зростав. Він жив у пустелі й став лучником. 21Він жив у пустелі Паран, і мати взяла йому дружину з Єгипту.
Клятва Авімелеха
22Того часу Авімелех і Піхол, начальник його війська, сказали Авраамові: «Бог з тобою в усьому, що ти робиш. 23Тож поклянися мені тут Богом, що не зрадиш ні мене, ні моїх дітей, ні моїх нащадків. Вияви мені та цій землі, де ти жив як чужинець, таку саму доброту, яку я виявив тобі.»
24Авраам сказав: «Клянуся.» 25Тоді Авраам дорікнув Авімелехові за криницю з водою, яку захопили слуги Авімелеха. 26Авімелех відповів: «Не знаю, хто це зробив. Ти не сказав мені, і я лише сьогодні почув про це.»
27Авраам узяв овець і худобу, дав їх Авімелехові, і обидва уклали заповіт. 28Авраам відділив сім овечок із отари, 29а Авімелех запитав Авраама: «Що означають ці сім овечок, яких ти відділив?»
30Той відповів: «Прийми від мене цих сім овечок як доказ того, що я викопав цю криницю.» 31Тому те місце назвали Беер-Шева, бо там обидва вони склали клятву. b b v31 Беер-Шева має подвійне значення — «криниця семи» та «криниця клятви», і обидва значення пасують до цієї сцени, де Авраам склав клятву біля криниці. 32Отже, вони уклали заповіт у Беер-Шеві. Потім Авімелех і Піхол, начальник його війська, повернулися до филистимського краю. 33Авраам посадив тамариск у Беер-Шеві й там прикликав ім’я нашого Отця, Ель-Олам, — нашого вічного Отця. c c v33 Ель-Олам означає «Вічний Бог». Авраам дав нашому Отцеві це ім’я в Беер-Шеві — вічному, чиї заповітні обіцянки тривають з роду в рід. 34І Авраам залишався в землі филистимлян довгий час.
