Авраам, ось я
Наш Отець просить в Авраама сина, від якого залежить обітниця. Авраам нічого не каже Сарі, іде три дні, а на Ісакове запитання про ягня відповідає довірою до того, що буде дано. Ніж зупиняється в повітрі, і в хащах знаходиться баран.
22 1Через деякий час наш Отець випробував Авраама. Він сказав йому: «Аврааме!» «Ось я», — відповів Авраам.
2Тоді наш Отець сказав: «Візьми свого сина, свого єдиного сина, якого любиш, — Ісаака. Піди до землі Морія й принеси його там у всепалення на одній із гір, яку Я тобі назву.» a a v2 Потрійна ніжність — «твого сина, твого єдиного сина, якого ти любиш» — вказує на Івана 3:16 та Римлян 8:32. Авраама було врятовано від того, щоб віддати Ісаака; наш Отець не пощадив свого власного Сина.
3Рано наступного ранку Авраам осідлав свого осла, узяв двох своїх слуг і свого сина Ісаака, наколов дров для всепалення й вирушив до того місця, про яке сказав йому наш Отець. 4Третього дня Авраам підвів очі й побачив те місце вдалині. 5Він сказав своїм слугам: «Залишайтеся тут з ослом. Я з хлопцем підемо туди, поклонимося й повернемося до вас.» 6Авраам узяв дрова для всепалення й поклав їх на свого сина Ісаака, а сам ніс вогонь і ніж. І пішли вони вдвох разом. 7Ісаак сказав своєму батькові Авраамові: «Батьку мій?» «Ось я, сину мій», — відповів Авраам. «Ось вогонь і дрова, — сказав Ісаак, — але де ж ягня для всепалення?»
8Авраам відповів: «Наш Отець сам подбає про ягня для всепалення, сину мій.» І пішли вони вдвох разом. 9Коли вони дійшли до того місця, про яке сказав йому наш Отець, Авраам збудував жертовник, розклав дрова, зв’язав свого сина Ісаака й поклав його на жертовник поверх дров. 10Тоді Авраам простягнув руку й узяв ніж, щоб заколоти свого сина.
11Але посланець нашого Отця покликав його з неба: «Аврааме! Аврааме!» «Ось я», — відповів він.
12«Не здіймай руки на хлопця, — сказав він. — Не роби йому нічого. Тепер я знаю, що ти боїшся мене, бо ти не пожалів свого сина, свого єдиного сина, для мене.»
13Авраам підвів очі й побачив позаду себе барана, що заплутався рогами в хащі. Він підійшов, узяв барана й приніс його у всепалення замість свого сина. 14Авраам назвав те місце «Отець подбає», що означає «наш Отець подбає». Тому й донині кажуть: «На горі його буде забезпечено.» b b v14 Ягве-Їре означає «Господь подбає». Авраам назвав цю гору після того, як наш Отець подбав про барана замість Ісаака, — вказуючи наперед на вічне забезпечення Ісусом на хресті.
15Посланець нашого Отця покликав Авраама з неба вдруге
16і сказав: «Клянуся самим собою, — каже наш Отець, — бо ти зробив це й не пожалів свого сина, свого єдиного сина, 17Я неодмінно поблагословлю тебе й неодмінно примножу твоє потомство, як зорі на небі та як пісок на березі моря. Твоє потомство заволодіє брамою своїх ворогів, 18і через твоє потомство благословляться всі народи землі, бо ти послухався мого голосу.»
19Авраам повернувся до своїх слуг, і вони разом вирушили до Беер-Шеви. І оселився Авраам у Беер-Шеві.
20Через деякий час Авраамові сказали: «Мілка також народила синів твоєму братові Нахору: 21Уца, первістка, Буза, його брата, Кемуїла (батька Арама), 22Кеседа, Хазо, Пилдаша, Їдлафа та Бетуїла.» 23Бетуїл став батьком Ревеки. Цих вісьмох синів народила Мілка Нахору, братові Авраама. 24Наложниця Нахора на ім’я Реума теж народила дітей: Теваха, Гахама, Тахаша та Мааху.
