Левит 25

25 ¹Наш Отець промовив до Мойсея на горі Синай, кажучи:

²«Звернися до ізраїльтян і скажи їм: Коли ви ввійдете в землю, яку я даю вам, нехай земля дотримується суботнього спочинку для мене. ³Шість років засівай своє поле, шість років обрізуй свій виноградник і збирай його плоди. ⁴А сьомий рік — субота повного спочинку для землі, субота для мене: не засівай свого поля й не обрізуй свого виноградника. ^a a v4 Кожного сьомого року сама земля відпочивала — без сівби й обрізування, — звіряючись на нашого Отця в усьому потрібному. Це поширює щотижневу суботу на ґрунт. ⁵Не жни того, що виросло саме собою, і не збирай винограду з необрізаної лози; земля матиме рік повного спочинку. ⁶Субота землі годуватиме вас — тебе самого, твоїх рабів і рабинь, наймита й чужинця, що живе з тобою, ⁷а також твою худобу й диких звірів у твоїй землі; усе, що вона вродить, буде їжею.

Відлік до ювілею

⁸«Відлічи собі сім субот років, сім разів по сім років, так що буде сорок дев’ять років. ⁹Засурми в баранячий ріг гучним звуком десятого дня сьомого місяця; у День очищення сурми ним по всій вашій землі. ¹⁰Освяти п’ятдесятий рік і проголоси свободу в краю для всіх його мешканців. Це ювілей для вас: кожен повернеться до свого володіння, кожен до своєї родини. ^b b v10 Ювілей був звільненням п’ятдесятого року: борги скасовувалися, раби відпускалися на волю, а родинна земля поверталася до її первісних власників — це регулярне оновлення, яке наш Отець вклав у життя свого народу. ¹¹П’ятдесятий рік — ваш ювілей: нічого не засівайте, не жніть збіжжя, що виросло саме, і не збирайте з недоглянутих лоз. ¹²Бо це ювілей, і він має бути для вас святим. Їжте лише те, що вродить поле.

¹³«Цього ювілейного року кожен із вас нехай повернеться до свого володіння.

¹⁴«Коли продаєш щось своєму ближньому чи купуєш у нього, не кривдіть одне одного. ¹⁵Купуй у свого ближнього за кількістю років після ювілею; він продає тобі за кількістю років урожаїв. ¹⁶За більшу кількість років підвищуй ціну, а за меншу — знижуй, бо він продає тобі число врожаїв. ¹⁷Не кривдіть одне одного, але бійтеся свого Отця, бо я — ваш Отець.

¹⁸«Виконуйте мої постанови, дотримуйтесь моїх законів і стежте за ними, і житимете безпечно в краю. ¹⁹Земля вродить свій плід, і ви їстимете досхочу й житимете в ній безпечно. ²⁰Якщо ви спитаєте: „Що ми їстимемо сьомого року, коли не сіятимемо й не збиратимемо свого врожаю?“ ²¹Я пошлю своє благословення на вас шостого року, так що воно дасть урожай на три роки. ²²Восьмого року ви сіятимете, але їстимете ще старий урожай; аж поки не настане врожай дев’ятого року, ви їстимете старе.

Земля належить нашому Отцю

²³«Землю не можна продавати назавжди, бо вона моя; ви ж лише чужинці й тимчасові поселенці в мене. ²⁴По всій землі вашого володіння ви маєте надавати право викупу землі.

²⁵«Якщо твій брат зубожіє і продасть частину своєї землі, нехай прийде його найближчий викупитель і викупить те, що продав його брат. ^c c v25 Найближчий викупитель — це найближчий член родини, який мав право й обов’язок викупити майно, продане через скруту. ²⁶Якщо ж у когось немає викупителя, але він розбагатіє й здобуде достатньо, щоб викупити її, ²⁷нехай полічить роки від продажу, поверне різницю покупцеві й повернеться до свого володіння. ²⁸А якщо йому бракує коштів, щоб повернути, то продане залишиться в покупця до ювілею; тоді воно звільниться, і він повернеться до свого володіння.

²⁹«Якщо хтось продасть житловий дім в обнесеному мурами місті, право викупу триватиме цілий рік від продажу. Увесь той рік продавець зберігає це право. ³⁰Якщо ж його не викуплять протягом цілого року, то дім в обнесеному мурами місті залишиться назавжди за покупцем, з роду в рід; він не звільниться в ювілей. ³¹Доми ж у селах, не обнесених мурами, вважаються за відкриті поля; їх можна викупити, і вони звільняються в ювілей.

³²«Левити можуть завжди викуповувати доми в левитських містах свого володіння. ³³Якщо ж хтось із левитів не викупить, то проданий дім у його місті звільниться в ювілей, бо доми в левитських містах — це їхнє володіння серед Ізраїлю. ³⁴А пасовища навколо їхніх міст не можна продавати, бо це їхнє вічне володіння.

Твій брат, що зубожіє

³⁵«Якщо твій брат зубожіє і не зможе сам прогодуватися серед вас, підтримай його, як чужинця чи поселенця, щоб він жив поряд з тобою. ³⁶Не бери з нього ні відсотків, ні прибутку, але бійся свого Отця, щоб твій брат міг жити поряд з тобою. ³⁷Не позичай йому грошей під відсотки й не давай йому їжі заради прибутку. ³⁸Я — ваш Отець, який вивів вас з Єгипту, щоб дати вам Ханаан і бути вашим Отцем.

³⁹«Якщо твій брат, що живе поряд з тобою, зубожіє і продасться тобі, не примушуй його працювати як раба. ⁴⁰Нехай буде з тобою як наймит, як поселенець, і служить тобі до ювілейного року. ⁴¹Тоді він і його діти вийдуть від тебе на волю, і він повернеться до свого роду та до володіння своїх предків. ⁴²Бо вони мої раби, яких я вивів з Єгипту; їх не можна продавати, як продають рабів. ⁴³Не пануй над ним жорстоко, але бійся свого Отця.

⁴⁴«Що ж до твоїх рабів і рабинь: можеш купувати їх у народів, що навколо вас. ⁴⁵Купуй також і з чужоземних поселенців, що живуть серед вас, і з їхніх родин, що з вами, народжених у вашій землі; вони стануть вашою власністю. ⁴⁶Можете залишати їх своїм дітям у спадок як власність і володіти ними довіку. Але над своїми братами-ізраїльтянами не пануйте жорстоко, один над одним.

⁴⁷«Якщо чужинець чи поселенець серед вас розбагатіє, а твій брат поряд з ним зубожіє і продасться чужинцеві або нащадкові з його родини, ⁴⁸то після продажу він може бути викуплений. Один із його братів може викупити його. ⁴⁹Його дядько чи двоюрідний брат може викупити його, або хтось із близьких родичів із його роду може викупити його; чи, якщо спроможеться, він викупить себе сам. ⁵⁰Нехай він разом зі своїм покупцем полічить роки від того, коли продався, до ювілею; ціна залежатиме від числа років, як плата наймита. ⁵¹Якщо залишається багато років, нехай поверне відповідну частину своєї купівельної ціни як викуп. ⁵²Якщо ж до ювілею залишається мало років, нехай полічить і поверне свій викуп відповідно. ⁵³Нехай він буде в нього як найнятий рік за роком, і той не панує над ним жорстоко на твоїх очах. ⁵⁴Якщо ж його не викуплять у такий спосіб, то він разом зі своїми дітьми вийде на волю в ювілейний рік. ⁵⁵Бо народ Ізраїлю — це мої раби, яких я вивів з Єгипту. Я — ваш Отець.»