Буття 17

17 ¹Коли Авраму було дев’яносто дев’ять років, наш Отець з’явився йому й сказав: «Я — Ель Шаддай, твій Отець Вседержитель. Ходи переді мною і будь непорочний. ^a a v1 Ель Шаддай означає «Бог Вседержитель». На порозі заповітної обітниці наш Отець відкриває себе цим ім’ям — Вседержитель, який один лише може дати Авраамові та Саррі сина в їхній старості. ²І укладу свій заповіт між мною та тобою, і надзвичайно розмножу тебе».

³Тоді Аврам упав долілиць, а наш Отець говорив з ним, кажучи:

⁴«Що ж до мене, то мій заповіт з тобою: ти станеш батьком безлічі народів. ⁵Більше не будеш зватися Аврамом, а Авраамом, бо Я зробив тебе батьком безлічі народів. ⁶Я зроблю тебе надзвичайно плідним; оберну тебе на багато народів, і царі вийдуть від тебе. ⁷Я утверджу свій заповіт між мною та тобою і твоїми нащадками після тебе, на всі покоління — вічний заповіт, — щоб бути Отцем тобі й твоїм нащадкам після тебе. ^b b v7 Формула заповіту — «бути Богом для тебе і для твоїх дітей» — передана як «бути твоїм Отцем і Отцем твоїх дітей», бо саме такий заповіт укладає наш Отець: не угоду, а родину. Він зв’язує себе з Авраамом і кожним наступним поколінням. ⁸Я дам тобі й твоїм нащадкам після тебе землю, де ти живеш як чужинець, — весь край ханаанський — у вічне володіння; і Я буду їхнім Отцем».

⁹Тоді наш Отець сказав Авраамові: «А ти дотримуйся мого заповіту, ти і твої діти після тебе, з роду в рід. ¹⁰Ось мій заповіт, якого ви маєте дотримуватися, між мною та тобою і твоїми нащадками після тебе: кожен чоловічої статі серед вас має бути обрізаний. ¹¹Обрізуйте тіло своєї крайньої плоті; це буде знаком заповіту між мною та тобою. ¹²Кожен чоловічої статі серед вас, з покоління в покоління, має бути обрізаний восьмого дня від народження — чи народжений у твоєму домі, чи куплений за срібло в чужинця, хто не з твого потомства. ¹³Кожен, народжений у твоєму домі чи куплений за твої гроші, має бути обрізаний. Мій заповіт буде на вашому тілі — вічний заповіт. ¹⁴Кожен необрізаний чоловік, що не обрізаний на тілі своєї крайньої плоті, буде винищений зі свого народу — він порушив мій заповіт».

Нове ім’я Сарри

¹⁵Тоді наш Отець сказав Авраамові: «Не називай більше своєї дружини Сарою — її ім’я Сарра. ¹⁶Я благословлю її і неодмінно дам тобі від неї сина. Я благословлю її — вона стане народами; царі племен вийдуть від неї».

¹⁷Авраам упав долілиць, сміючись, і сказав собі: «Невже може народитися син у столітнього чоловіка? Невже дев’яносторічна Сарра народить?» ¹⁸Тоді Авраам сказав нашому Отцеві: «О, якби ж Ізмаїл жив перед тобою!»

¹⁹Але наш Отець сказав: «Ні, твоя дружина Сарра народить тобі сина, і ти назвеш його Ісааком. Я утверджу свій заповіт з ним — вічний заповіт для його нащадків після нього. ^c c v19 Ім’я Ісаак означає «він сміється» — ніжний відгомін здивованого сміху Сарри, коли було дано обітницю. ²⁰Що ж до Ізмаїла, Я почув тебе. Я благословлю його, зроблю його плідним і надзвичайно розмножу його. Він стане батьком дванадцятьох князів, і Я зроблю його великим народом. ²¹Але свій заповіт Я утверджу з Ісааком, якого Сарра народить тобі цієї пори наступного року».

²²Закінчивши розмову з Авраамом, наш Отець піднявся від нього. ²³Тоді Авраам узяв Ізмаїла, свого сина, усіх народжених у своєму домі та всіх куплених за свої гроші — кожного чоловічої статі в домі Авраама — і того ж таки дня обрізав тіло їхньої крайньої плоті, як сказав йому наш Отець. ²⁴Авраамові було дев’яносто дев’ять років, коли він був обрізаний на тілі своєї крайньої плоті. ^d d v24 Обрізання було тілесним знаком належності до народу заповіту нашого Отця. ²⁵Його синові Ізмаїлові було тринадцять років, коли він був обрізаний на тілі своєї крайньої плоті. ²⁶Того ж таки дня були обрізані Авраам та Ізмаїл, його син. ²⁷Усі чоловіки його дому — народжені в домі й куплені за срібло в чужинця — були обрізані разом з ним.