Буття 38

38 ¹Того часу Юда покинув своїх братів і пішов до одного чоловіка з Адуллама на ім’я Хіра. ²Там Юда побачив дочку одного ханаанеянина, якого звали Шуа. Він узяв її за дружину і ліг із нею. ³Вона завагітніла й народила сина, і Юда назвав його Ером. ⁴Вона знову завагітніла й народила сина, і назвала його Онаном. ⁵Вона народила ще одного сина й назвала його Шелою; коли народжувала його, була в Хезіві. ⁶Юда взяв дружину для свого первістка Ера; звали її Тамар. ⁷Але Ер, Юдин первісток, був злий перед нашим Отцем, і наш Отець умертвив його. ⁸Тоді Юда сказав Онанові: «Ляж із дружиною свого брата, виконай щодо неї обов’язок дівера і зроди нащадків для свого брата.» ^a a v8 За давнім звичаєм чоловік, чий брат помер бездітним, мав зачати дитину з удовою, щоб продовжити ім’я брата, — саме цей обов’язок і відкинув Онан. ⁹Але Онан знав, що дитина не буде його, тож щоразу, коли лягав із дружиною свого брата, виливав своє сім’я на землю, щоб не дати нащадка своєму братові. ¹⁰Те, що він робив, було зле в очах нашого Отця, тож Він умертвив і його. ¹¹Юда сказав своїй невістці Тамар: «Живи вдовою в домі свого батька, доки не виросте мій син Шела», — бо думав: «Щоб і він не помер, як його брати». Тож Тамар оселилася в домі свого батька.

¹²Через тривалий час померла Юдина дружина, дочка Шуи. Коли Юда втішився, він разом зі своїм другом Хірою адулламітом вирушив до тих, хто стриг йому овець, у Тимну. ¹³Тамар сповістили: «Ось твій свекор іде до Тимни стригти своїх овець.» ¹⁴Тоді вона зняла з себе вдовиний одяг, покрилася покривалом, загорнулася і сіла при вході до Енаїму, що на дорозі до Тимни, — бо бачила, що Шела вже виріс, а її не віддали йому за дружину. ¹⁵Коли Юда побачив її, подумав, що це блудниця, бо вона закрила своє обличчя. ¹⁶Він звернув до неї при дорозі й сказав: «Дозволь мені лягти з тобою», — не знаючи, що це його невістка. Вона ж сказала: «Що даси мені за те, щоб лягти зі мною?»

¹⁷Він сказав: «Я пришлю тобі козеня з отари». Вона сказала: «Чи даси мені заставу, поки пришлеш його?»

¹⁸Він сказав: «Яку заставу маю дати тобі?» Вона відповіла: «Твою печатку, її шнур і палицю, що в твоїй руці». Він дав їх їй, ліг із нею, і вона завагітніла від нього.

¹⁹Вона встала й пішла, зняла своє покривало і знову вдягла свій вдовиний одяг. ²⁰Юда послав козеня через свого друга адулламіта, щоб забрати заставу з рук тієї жінки, але той не зміг знайти її. ²¹Він запитав місцевих чоловіків: «Де та храмова блудниця, що була при дорозі в Енаїмі?» Вони сказали: «Не було тут жодної храмової блудниці.»

²²Тож він повернувся до Юди й сказав: «Я не зміг знайти її, та й місцеві чоловіки казали, що там не було жодної храмової блудниці.» ²³Тоді Юда сказав: «Нехай залишить їх собі, щоб нас не висміювали. Я ж посилав їй це козеня, та ти не знайшов її.»

²⁴Десь через три місяці Юді сповістили: «Твоя невістка Тамар вчинила блуд і тепер через це вагітна». Юда сказав: «Виведіть її й спаліть!»

²⁵Коли її виводили, вона послала до свого свекра, кажучи: «Я вагітна від чоловіка, якому належать оці речі. Придивися, будь ласка, чия це печатка, шнур і палиця.»

²⁶Юда впізнав їх і сказав: «Вона праведніша за мене, бо я не віддав її своєму синові Шелі». І більше він уже не лягав із нею.

²⁷Коли настав час їй народжувати, виявилося, що в її лоні близнята. ²⁸Коли вона народжувала, один із них простягнув руку. Повитуха взяла й зав’язала на ній червону нитку, кажучи: «Цей вийшов першим.» ²⁹Та коли він втягнув свою руку назад, вийшов його брат, і вона сказала: «Як це ти проламав собі прохід!» Тож того, хто вийшов, назвали Перецом. ^b b v29 Перец — чиє ім’я означає «пролом» — стає предком царя Давида, а через Давида — й Ісуса (Матвія 1:3; Рут 4:18-22). Наш Отець вплітає рід свого Сина в найнесподіванішому розділі, вшановуючи вірність Тамар і започатковуючи родовід, що завершується біля ясел. ³⁰Потім вийшов його брат із червоною ниткою на руці, і назвали його Зерахом. ^c c v30 Ім’я Зерах пов’язане зі словами «сяйво» чи «світанок».