Буття 37

37 ¹Яків оселився в землі, де його батько жив як чужинець, у землі ханаанській. ²Ось родовід Якова. Йосип, сімнадцятирічний юнак, пас отару разом зі своїми братами, синами Білги та Зілпи, батькових дружин, — і приносив батькові погані звістки про них. ³Ізраїль любив Йосипа більше за всіх інших своїх синів, бо той народився йому в старості, і зробив йому барвисту одежу. ⁴Коли брати побачили, що батько любить його більше за всіх них, вони зненавиділи його й не могли говорити з ним по-доброму.

⁵Якось Йосипові наснився сон, і він розповів його братам, і вони зненавиділи його ще більше. ⁶Він сказав їм: «Послухайте цей сон, який мені наснився: ⁷Раптом ми в’язали снопи в полі, і раптом мій сніп підвівся й став прямо, а раптом ваші снопи зібралися навколо й поклонилися йому».

⁸Брати сказали йому: «Невже ти справді будеш царювати над нами? Невже справді володітимеш нами?» І зненавиділи вони його ще більше за його сни та його слова. ⁹Йому наснився ще один сон, і він розповів братам: «Дивіться, мені наснився ще один сон — сонце, місяць та одинадцять зірок кланялися мені». ¹⁰Коли він розповів це батькові та братам, батько насварив його: «Що це за сон тобі наснився? Невже я, твоя мати і твої брати справді прийдемо й поклонимося тобі до землі?» ¹¹Брати заздрили йому, а батько запам’ятав цю справу.

Посланий до братів

¹²А брати його пішли пасти батькові отари поблизу Сихема. ¹³Ізраїль сказав Йосипові: «Хіба твої брати не пасуть отари в Сихемі? Ходи, я пошлю тебе до них». «Ось я», — відповів він.

¹⁴Він сказав йому: «Піди подивися, чи все гаразд із твоїми братами та отарою, і принеси мені звістку». І послав його з Хевронської долини, і Йосип прийшов до Сихема. ¹⁵Якийсь чоловік знайшов його, коли той блукав полями, і запитав його: «Що ти шукаєш?»

¹⁶Він відповів: «Я шукаю своїх братів. Чи не скажеш мені, де вони пасуть свої отари?»

¹⁷«Вони пішли звідси, — сказав чоловік. — Я чув, як вони казали: „Ходімо до Дотана“». І пішов Йосип за своїми братами й знайшов їх у Дотані.

¹⁸Вони побачили його здалеку, і перш ніж він дійшов до них, змовилися вбити його.

¹⁹«Ось іде отой сновидець!» — казали вони один одному. ²⁰«Ходімо тепер, уб’ємо його, вкинемо в одну з ям і скажемо, що його з’їв дикий звір. Тоді побачимо, що буде з його снами».

²¹Рувим почув це й намагався врятувати його з їхніх рук. «Не забираймо його життя», — сказав він. ²²Рувим сказав їм: «Не проливайте крові — киньте його в цю пустельну криницю, але не торкайтеся його». Рувим сказав це, щоб урятувати Йосипа від них і повернути його батькові. ²³Коли Йосип підійшов до своїх братів, вони зірвали з нього одежу — ту барвисту одежу, яку він носив. ²⁴Вони схопили його й кинули в криницю. Криниця була порожня, води в ній не було.

²⁵Вони сіли попоїсти, підвели очі й побачили валку ізмаїльтян, що йшла з Ґілеаду; їхні верблюди несли прянощі, бальзам та мирру, прямуючи до Єгипту. ²⁶Юда сказав своїм братам: «Яка нам користь, якщо ми вб’ємо свого брата й приховаємо його кров? ²⁷Ходімо, продаймо його ізмаїльтянам, а самі не чинімо йому зла — адже він наш брат, наша рідна плоть». І брати погодилися з ним. ²⁸Коли проходили мідіянські купці, брати витягли Йосипа з ями й продали його ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ізмаїльтяни відвели його до Єгипту.

²⁹Коли Рувим повернувся до криниці й побачив, що Йосипа там немає, він роздер свою одежу. ³⁰Він повернувся до братів і сказав: «Хлопця немає! Куди ж мені тепер подітися?»

³¹Тоді вони взяли одежу Йосипа, зарізали козла й умочили одежу в кров. ³²Вони відіслали барвисту одежу й принесли її батькові, кажучи: «Ми знайшли ось це. Роздивися: це одежа твого сина чи ні?»

³³Він упізнав її: «Одежа мого сина — лютий звір з’їв його! Напевно, Йосипа розтерзано». ³⁴Тоді Яків роздер свою одежу, одягнув жалобне вбрання й оплакував свого сина багато днів. ³⁵Усі його сини й дочки прийшли втішати його, та він не хотів утішатися, кажучи: «Ні, у жалобі зійду я до свого сина в могилу». Так оплакував його батько. ^a a v35 Шеол — це царство мертвих: примарне місце, куди всі сходять по смерті, а не пізніше новозавітне уявлення про пекло як місце суду. ³⁶А мідіяніти продали Йосипа в Єгипті Потіфарові, фараоновому урядникові й начальникові варти.