Брехня змія
Змій подає єдине обмеження як образу, і жінка та чоловік обоє їдять. Далі настає не миттєва смерть, а ховання, звинувачення, біль у пологах і праці та вигнання із саду — проте перед тим, як вони йдуть, наш Отець одягає їх.
3 1Змій був хитрішим за всіх польових тварин, яких створив наш Отець. Він запитав жінку: «Чи справді Бог сказав: „Не їжте з жодного дерева в саду“?» a a v1 Відкинувши нашого Отця, змій зображує його як далеке, скупе божество — це та засаднича брехня, що приховує серце Отця від його дітей.
2Жінка сказала змієві: «Ми можемо їсти плоди з дерев у саду, 3але Бог сказав: „Не їжте плодів дерева, що посеред саду, і не торкайтеся його, бо помрете“.»
4Але змій сказав жінці: «Ви зовсім не помрете. 5Бог знає, що коли ви поїсте з нього, ваші очі розплющаться, і ви станете, як Бог, знаючи добро і зло.» b b v5 Вони вже мали його подобу (1:27). Брехня полягає в тому, що її нібито треба захопити потай від нього, а не отримати з його руки.
6Жінка побачила, що дерево добре для їжі, приємне для очей і бажане для мудрості. Вона взяла його плід, з’їла, дала трохи своєму чоловікові, що був з нею, і він з’їв. 7Тоді розплющилися очі в них обох, і вони зрозуміли, що нагі; зшили листя смоковниці і зробили собі пов’язки.
8Вони почули, як наш Отець ходить по саду в прохолоді дня, і чоловік та його дружина сховалися від його обличчя між деревами саду.
9Але наш Отець покликав чоловіка й сказав йому: «Де ти?»
10Чоловік сказав: «Я почув тебе в саду й злякався, бо був нагий, тож сховався.»
11Наш Отець сказав: «Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти їв з дерева, з якого я заборонив тобі їсти?»
12Чоловік сказав: «Жінка, яку ти дав мені, дала мені плід з того дерева, і я з’їв.»
13Тоді наш Отець запитав жінку: «Що ти зробила?» Вона сказала: «Змій обманув мене, і я з’їла.»
14Тож наш Отець сказав змієві: «За те, що ти зробив це, проклятий ти над усю худобу і над усіх диких звірів; на череві своєму повзатимеш і порох їстимеш усі дні свого життя. 15І покладу ворожнечу між тобою і жінкою, і між твоїм насінням та її насінням; воно розтрощить тобі голову, а ти вразиш його в п’яту.» c c v15 Від найпершої обітниці після падіння наш Отець указував на Ісуса — те насіння, що розтрощить змія і врятує його дітей.
16Жінці він сказав: «Я дуже примножу твій біль при пологах; у болях народжуватимеш дітей. Твоє бажання буде до твого чоловіка, і він пануватиме над тобою.»
17А Адамові він сказав: «За те, що ти послухав свою дружину і з’їв з дерева, про яке я наказав тобі, кажучи: „Не їж з нього“, проклята земля через тебе; у тяжкій праці годуватимешся з неї всі дні свого життя. 18Вона родитиме тобі терни й будяки, і ти їстимеш польові рослини. 19У поті чола свого їстимеш свій хліб, доки не повернешся у землю, бо з неї ти взятий; бо ти порох і в порох повернешся.»
20Чоловік назвав свою дружину Єва, бо вона стала матір’ю всіх живих. d d v20 Ім’я Єва означає «життя» — вона мати всіх живих.
21Наш Отець зробив одяг зі шкіри для Адама та його дружини і зодягнув їх. e e v21 Після їхньої невдачі наш Отець дає своїм дітям покров, кращий за той, що вони зробили собі самі, — перший образ його серця, яке прагне зодягнути їх у те, що може дати лише він.
22Тоді наш Отець сказав: «Ось, чоловік став, як один із нас, знаючи добро і зло. Тепер, щоб він не простягнув руку, не взяв також з дерева життя, не з’їв і не жив вічно…» f f v22 Єврейське речення уривається тут незакінченим — наш Отець так і не каже, що мало би настати. Писання лишає цю думку незавершеною.
23Тож наш Отець вислав його з Едемського саду, щоб обробляв землю, з якої його взято. 24Він вигнав чоловіка і поставив на схід від Едемського саду херувимів та полум’яний меч, що обертався, аби охороняти дорогу до дерева життя. g g v24 Херувими в Писанні — це не маленькі фігурки янголят із мистецтва Відродження, а могутні небесні охоронці, яких наш Отець поставив берегти священну дорогу назад до життя.
