Судді 4

4 ¹Коли Егуд помер, ізраїльтяни знову чинили зло в очах нашого Отця. ²І наш Отець продав їх у руки Явіна, царя ханаанського, що правив у Хацорі. Воєначальником його війська був Сісера, який жив у Харошет-Ґоїмі. ³Тоді ізраїльтяни заволали до нашого Отця, бо Сісера мав дев’ятсот залізних колісниць і жорстоко гнобив їх двадцять років. ⁴А Девора, пророчиця, дружина Лаппідота, судила Ізраїль у той час. ⁵Вона сиділа під Пальмою Девори, між Рамою та Бет-Елом, у гірській країні Єфрема, і приходили до неї ізраїльтяни на суд. ⁶Вона послала покликати Барака, сина Авіноама, з Кедеша, що в Нефталимі, і сказала йому: «Хіба не повелів тобі наш Отець, Бог Ізраїля: Іди, рушай на гору Фавор і візьми з собою десять тисяч чоловіків із Нефталима та Завулона. ⁷Я виведу до тебе, до потоку Кішон, Сісеру, воєначальника Явінового війська, з його колісницями та полчищами і віддам його в твої руки.»

⁸Барак сказав їй: «Якщо ти підеш зі мною, то піду; а якщо не підеш зі мною, не піду.»

⁹«Я неодмінно піду з тобою, — сказала вона, — але не буде тобі слави на тому шляху, яким ти підеш, бо наш Отець віддасть Сісеру в руки жінки.» І встала Девора та пішла з Бараком до Кедеша. ¹⁰Барак скликав Завулона та Нефталима до Кедеша; десять тисяч чоловіків пішли за ним, і Девора пішла з ним. ¹¹А Хевер кенеянин, один із нащадків Ховава, тестя Мойсея, відділився від кенеян і розкинув свій намет аж біля дуба в Цаананнімі, що неподалік Кедеша. ¹²Коли Сісері донесли, що Барак, син Авіноама, вийшов на гору Фавор, ¹³Сісера зібрав усі свої колісниці — дев’ятсот залізних колісниць — і все своє військо, від Харошет-Ґоїма до потоку Кішон.

¹⁴Девора сказала Баракові: «Уставай! Сьогодні наш Отець віддає Сісеру в твої руки. Хіба наш Отець не вийшов перед тобою?» І помчав Барак з гори Фавор, а за ним десять тисяч чоловіків. ¹⁵І наш Отець розгромив Сісеру, усі його колісниці та все його військо вістрям меча перед Бараком; і Сісера залишив свою колісницю та втік пішки. ¹⁶Барак гнав колісниці та військо аж до Харошет-Ґоїма, і все Сісерине військо полягло від меча; не вцілів жоден чоловік.

¹⁷А Сісера втік пішки до намету Яїл, дружини Хевера кенеянина, бо між Явіном, царем Хацора, і домом Хевера був мир. ¹⁸Яїл вийшла назустріч Сісері: «Зайди, пане мій, зайди до мене; не бійся.» І він зайшов до її намету, і вона накрила його килимом.

¹⁹Він сказав: «Дай мені, прошу, трохи води, бо мені хочеться пити.» Вона відкрила бурдюк з молоком, дала йому напитися та знову накрила його.

²⁰Він сказав їй: «Стань біля входу до намету. Якщо хтось прийде та спитає: „Чи є тут чоловік?“ — скажи: „Немає.“»

²¹Але Яїл, дружина Хевера, узяла кілок від намету й молот, тихенько підкралася та вбила кілок у його скроню, у землю, коли він лежав, міцно заснувши від утоми. Так він помер. ²²І ось прийшов Барак, що гнався за Сісерою, і Яїл вийшла йому назустріч. «Іди сюди, — сказала вона, — і я покажу тобі чоловіка, якого ти шукаєш.» Він увійшов до неї, а там лежав Сісера мертвий, із кілком у скроні. ²³Того дня наш Отець упокорив Явіна, царя ханаанського, перед ізраїльтянами. ²⁴І рука ізраїльтян усе дужче й дужче тиснула на Явіна, царя ханаанського, аж поки вони не знищили його.