Судді 3

3 ¹Ось народи, які наш Отець залишив, щоб випробувати ними Ізраїль, — усіх тих, хто не зазнав жодної з ханаанських воєн. ²(Він зробив це лише для того, щоб покоління Ізраїлю, які раніше не знали війни, навчилися воювати.) ³Ось ці народи: п’ять філістимських володарів, усі ханаанці, сидонці та хівеї, що жили в горах Ливанських, від гори Ваал-Гермон аж до Лево-Хамату. ⁴Вони мали випробувати Ізраїль, — чи буде він виконувати заповіді нашого Отця, які він дав їхнім предкам через Мойсея. ⁵Тож ізраїльтяни жили серед ханаанців, хеттів, амореїв, періззеїв, хівеїв та євусеїв. ⁶Вони брали собі за дружин їхніх дочок, віддавали своїх дочок за їхніх синів і служили їхнім богам.

Отець підносить Отніїла

⁷Ізраїль чинив зло в очах нашого Отця, забув свого Отця і служив ваалам та ашерам. ⁸Тому гнів нашого Отця запалав проти Ізраїлю, і він продав їх у руки Кушан-Ришатаїма, царя Арам-Нагараїму, якому Ізраїль служив вісім років. ⁹Коли ж ізраїльтяни заволали до нашого Отця, він підніс їм визволителя — Отніїла, сина Кеназа, молодшого брата Калева, — який і визволив їх. ¹⁰Дух нашого Отця зійшов на нього, і він судив Ізраїль. Він вийшов на війну, і наш Отець віддав йому в руки Кушан-Ришатаїма, царя Араму, і рука його здолала Кушан-Ришатаїма. ¹¹Тоді земля мала спокій сорок років, аж поки не помер Отніїл, син Кеназа.

Отець підносить Егуда

¹²Ізраїльтяни знову чинили зло в очах нашого Отця, і через те, що вони чинили це зло, наш Отець зміцнив Еглона, царя Моава, проти Ізраїлю. ¹³Еглон зібрав аммонітян та амалекитян, вирушив і вдарив Ізраїль, і вони захопили Місто Пальм. ¹⁴Ізраїльтяни служили Еглонові, царю Моава, вісімнадцять років. ¹⁵Ізраїльтяни знову заволали до нашого Отця, і він підніс їм визволителя — Егуда, сина Гери, веніамінянина, що був лівшею. Через нього вони послали данину Еглонові, царю Моава. ¹⁶Егуд зробив собі обосічний меч завдовжки близько півметра і прив’язав його під одягом на правому стегні. ¹⁷Він підніс данину Еглонові, царю Моава; а Еглон був чоловіком дуже гладким. ¹⁸Коли ж Егуд закінчив підносити данину, він відіслав людей, які її несли. ¹⁹Сам же він повернув назад від ідолів, що біля Ґілґалу, і сказав: «У мене таємне слово до тебе, царю». Цар сказав: «Тихо!» — і всі його слуги вийшли від нього.

²⁰Егуд підійшов до нього, коли той сидів сам у своїй прохолодній верхній кімнаті. І сказав Егуд: «У мене слово від Бога до тебе». І цар підвівся зі свого сидіння. ²¹Егуд простягнув ліву руку, узяв меч із правого стегна і встромив його в живіт Еглона. ²²Руків’я ввійшло слідом за лезом, і жир зімкнувся над ним. Оскільки Егуд не витягнув меча з його живота, нутрощі вийшли назовні. ²³Егуд вийшов до передсінка, зачинив за собою двері верхньої кімнати і замкнув їх.

²⁴Коли він вийшов, прийшли слуги Еглона й побачили, що двері верхньої кімнати замкнені, та й кажуть: «Мабуть, він справляє потребу в прохолодній кімнаті». ²⁵Вони чекали, аж поки їм не стало ніяково, та він усе не відчиняв дверей верхньої кімнати. Тоді вони взяли ключа, відчинили їх і побачили, що їхній володар лежить на підлозі мертвий.

²⁶Поки вони зволікали, Егуд утік. Він проминув ідолів і втік до Сеїри. ²⁷Прибувши, він засурмив у ріг на пагорбах Єфрема, і зійшли з ним ізраїльтяни з пагорбів, а Егуд ішов попереду. ²⁸І сказав він: «Ідіть за мною, бо наш Отець віддав вам у руки ваших ворогів — моавитян». І зійшли вони за ним, захопили йорданські броди проти Моава і нікому не давали переходити. ²⁹Того часу вони вбили близько десяти тисяч моавитян, усіх дужих і міцних чоловіків; жоден не врятувався. ³⁰Так того дня Моав був упокорений під рукою Ізраїлю, і земля мала спокій вісімдесят років.

³¹Після нього був Шамгар, син Аната, який убив шістсот філістимлян воловим рожном; він також урятував Ізраїль.