Буття 25

25 ¹Авраам узяв собі ще одну дружину, на ім’я Кетура. ²Вона народила Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіана, Ішбака та Шуаха. ³Йокшан породив Шеву та Дедана. А сини Дедана — це ашури, летуши та леуми. ⁴Сини Мідіана: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда та Елдаа — усі вони нащадки Кетури. ⁵Авраам віддав Ісакові все, що мав. ⁶А синам своїх наложниць Авраам роздав дарунки й ще за свого життя відіслав їх від свого сина Ісака на схід, до східного краю.

⁷Усього Авраам прожив сто сімдесят п’ять років. ⁸Тоді Авраам спустив останній подих і помер у добрій старості, старцем, насиченим життям, і приєднався до свого народу. ⁹Його сини Ісак та Ізмаїл поховали його в печері Махпела, на полі Ефрона, сина хетита Цохара, що навпроти Мамре. ¹⁰Це те поле, яке Авраам купив у хетитів. Там поховали Авраама й Сарру, його дружину. ¹¹Після смерті Авраама наш Отець благословив його сина Ісака. А Ісак оселився біля Беер-Лахай-Рої.

Нащадки Ізмаїла

¹²Ось родовід Ізмаїла, сина Авраама, якого народила Авраамові Агар, єгиптянка, служниця Сарри. ¹³А ось імена синів Ізмаїла за їхніми іменами й за порядком народження: Невайот, первісток Ізмаїла, потім Кедар, Адбеель, Мівсам, ¹⁴Мішма, Дума, Масса, ¹⁵Хадад, Тема, Єтур, Нафіш та Кедма. ¹⁶Оце сини Ізмаїла, і такі їхні імена за їхніми поселеннями та таборами — дванадцять князів за їхніми племенами. ¹⁷Ізмаїл прожив сто тридцять сім років, потім спустив останній подих, помер і приєднався до свого народу. ¹⁸Оселилися вони від Хавіли до Шура, що на схід від Єгипту в бік Ассирії. Ізмаїл жив у ворожнечі з усіма своїми родичами.

Рід Ісака

¹⁹Ось родовід Ісака, сина Авраама: Авраам породив Ісака. ²⁰Ісакові було сорок років, коли він узяв собі за дружину Ревеку, дочку арамеянина Бетуела з Паддан-Араму, сестру арамеянина Лавана. ^a a v20 Паддан-Арам — це нагірна рівнина Араму в Месопотамії, батьківщина родини Ревеки. ²¹Ісак молився до нашого Отця за свою дружину, бо вона була безплідна. І наш Отець вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла. ²²Та діти штовхалися в її утробі, і вона сказала: «Якщо так, то навіщо мені це?» І пішла запитати нашого Отця.

²³А наш Отець сказав їй: «Два народи у твоєму лоні, і два племені розділяться з твоєї утроби. Один буде сильніший за інший, і старший служитиме молодшому.»

²⁴Коли настав час їй народжувати, у її лоні виявилися близнята! ²⁵Перший вийшов червонястий, усе його тіло — наче волохата одежина, тож назвали його Ісавом. ²⁶Потім вийшов його брат, рукою тримаючись за п’яту Ісава, тож його назвали Яковом. Ісакові було шістдесят років, коли вона їх народила. ^b b v26 Ім’я Яків означає «він тримається за п’яту» — а отже, «він витісняє» чи «обманює», як покаже його історія.

²⁷Хлопці виросли. Ісав став вправним мисливцем, чоловіком полів, а Яків був спокійної вдачі й жив у наметах.

Яків та Ісав

²⁸Ісак любив Ісава, бо дичина була йому до смаку, а Ревека любила Якова. ²⁹Якось Яків варив юшку, коли Ісав прийшов з поля, виснажений голодом. ³⁰Ісав сказав Якову: «Дай мені проковтнути цієї червоної юшки, бо я виснажений голодом!» Тому його й назвали Едомом. ^c c v30 Едом означає «червоний» — назва від червоної юшки, за яку Ісав проміняв своє первородство.

³¹Яків сказав: «Продай мені зараз своє первородство.» ^d d v31 Первородство давало первісткові подвійну частку спадщини та главенство в родині.

³²Ісав сказав: «Ось я помираю, навіщо мені те первородство?»

³³Яків сказав: «Спершу поклянися мені.» І той поклявся йому та продав Якову своє первородство.

³⁴Тоді Яків дав Ісавові хліба й сочевичної юшки. Той поїв, попив, устав і пішов. Так Ісав знехтував своїм первородством.