Буття 26

26 ¹У тій землі настав голод, окрім того першого голоду, що був за днів Авраама. Тож Ісак пішов до Авімелеха, царя филистимлян, у Ґерар.

²Наш Отець з’явився йому й сказав: «Не йди до Єгипту; оселися в землі, про яку я тобі скажу. ³Залишайся в цій землі, і я буду з тобою та благословлю тебе, бо віддам усі ці землі тобі й твоїм нащадкам, і виконаю клятву, якою я поклявся Авраамові, твоєму батькові. ⁴Я розмножу твоїх нащадків, як зорі на небі, і дам твоїм нащадкам усі ці землі, і через твоїх нащадків благословляться всі народи землі, ⁵бо Авраам послухався мого голосу й дотримувався моїх настанов, моїх заповідей, моїх постанов і моїх законів».

⁶Тож Ісак оселився в Ґерарі. ⁷Місцеві чоловіки розпитували про його дружину, і він відповів: «Вона моя сестра» — бо боявся сказати «моя дружина», думаючи: «Тутешні чоловіки вб’ють мене через Ревеку, бо вона вродлива». ⁸Коли Ісак пробув там довгий час, Авімелех, цар филистимлян, глянув униз через вікно й побачив, що Ісак пестить свою дружину Ревеку. ⁹Тож Авімелех покликав Ісака й сказав: «Вона ж справді твоя дружина! Як ти міг сказати: „Вона моя сестра“?» Ісак відповів йому: «Бо я думав, що можу через неї померти».

¹⁰Авімелех сказав: «Що ти нам зробив? Хтось із народу міг легко переспати з твоєю дружиною, і ти навів би на нас провину». ¹¹Авімелех наказав усьому народові: «Хто торкнеться цього чоловіка чи його дружини, той неодмінно буде вбитий».

¹²Ісак засіяв у тій землі і зібрав того року стократ, бо наш Отець благословив його. ¹³Цей чоловік забагатів і дедалі багатшав, аж поки став дуже заможним. ¹⁴Він мав отари овець і стада худоби та багато слуг, тож филистимляни заздрили йому. ¹⁵Усі колодязі, що їх викопали слуги його батька за днів його батька Авраама, филистимляни позасипали. ¹⁶Авімелех сказав Ісакові: «Відійди від нас — ти став надто сильний для нас».

¹⁷Тож Ісак пішов звідти, отаборився в долині Ґерар і оселився там. ¹⁸Ісак знову відкопав водяні колодязі, що були викопані за днів його батька Авраама, які филистимляни позатикали після смерті Авраама, і назвав їх тими іменами, якими називав їх його батько. ¹⁹Але коли слуги Ісака копали в долині й знайшли там колодязь свіжої джерельної води, ²⁰пастухи Ґерару засперечалися з пастухами Ісака, кажучи: «Ця вода наша». Тож він назвав той колодязь Есек, бо вони сперечалися з ним. ^a a v20 Ім’я Есек означає «суперечка». ²¹Потім вони викопали інший колодязь, та й за нього посварилися, тож він назвав його Ситна. ^b b v21 Ім’я Ситна означає «протидія». ²²Звідти він перейшов і викопав ще один колодязь; за нього вже не сварилися, тож він назвав його Реховот, кажучи: «Тепер наш Отець дав нам простір, і ми будемо плідні в цій землі». ^c c v22 Ім’я Реховот означає «простір» або «широкі місця».

²³Звідти він подався до Беер-Шеви.

²⁴Тієї ночі наш Отець з’явився йому й сказав: «Я Бог твого батька Авраама. Не бійся, бо я з тобою. Я благословлю тебе й розмножу твоїх нащадків заради мого слуги Авраама».

²⁵Там він збудував жертовник і прикликав ім’я нашого Отця, нап’яв свій намет, і там слуги Ісака викопали колодязь.

²⁶Авімелех прийшов до нього з Ґерару з Ахуззатом, своїм радником, і Піхолом, начальником свого війська. ²⁷Ісак сказав їм: «Чого ви прийшли до мене, адже ви зненавиділи мене й прогнали від себе?»

²⁸Вони відповіли: «Ми ясно побачили, що Бог був з тобою, тож ми сказали: „Нехай буде клятва між нами — між тобою й нами — і укладімо з тобою заповіт, ²⁹що ти не вчиниш нам зла — так само, як ми не торкнулися тебе, а робили тобі тільки добро — і відпустили тебе з миром. Ти тепер благословенний Богом“».

³⁰Тож Ісак влаштував їм бенкет, і вони їли та пили. ³¹Рано наступного ранку вони поклялися один одному; Ісак провів їх, і вони пішли від нього з миром. ³²Того дня слуги Ісака прийшли й розповіли йому про колодязь, який вони викопали, і сказали: «Ми знайшли воду!» ³³Тож він назвав його Шева; тому й назва того міста — Беер-Шева аж до сьогодні. ^d d v33 Шева означає «клятва»; Беер-Шева означає «колодязь клятви».

³⁴У сорок років Ісав узяв за дружину Юдиту, дочку хета Беері, і Басемату, дочку хета Елона. ³⁵І вони стали гірким смутком для Ісака й Ревеки.