2 Царів 9

9 ¹Пророк Єлисей покликав одного із синів пророків: «Підпережи стегна свої, візьми цей глек олії та йди до Рамот-Ґілеаду. ²Коли прийдеш туди, знайди Єгу, сина Йосафата, сина Німші. Увійди, підніми його з-поміж товаришів і відведи до внутрішньої кімнати.

³Візьми глек олії, вилий йому на голову й скажи: „Так говорить наш Отець: Я помазую тебе на царя над Ізраїлем“. Тоді відчини двері та втікай — не барися».

⁴І пішов той юнак, слуга пророка, до Рамот-Ґілеаду. ⁵Коли він прийшов, там сиділи разом військові командири. «Я маю слово до тебе, командире», — сказав він. «До кого з нас?» — запитав Єгу. «До тебе, командире».

⁶Єгу встав і зайшов усередину. Юнак вилив олію йому на голову, промовляючи: «Так говорить наш Отець, Бог Ізраїлю: „Я помазую тебе на царя над моїм народом, над Ізраїлем. ⁷Знищ дім Ахава, свого володаря, щоб помститися Єзавелі за кров моїх слуг-пророків і за кров усіх, хто служить мені. ⁸Увесь дім Ахава загине. Я викоріню з роду Ахава кожного чоловіка в Ізраїлі, раба й вільного. ⁹Я вчиню з домом Ахава так, як з домом Єровоама, сина Навата, і з домом Вааси, сина Ахії. ¹⁰А Єзавель з’їдять пси на ділянці в Їзреелі, і ніхто її не поховає“». Потім він відчинив двері та втік.

¹¹Єгу вийшов до слуг свого володаря. Один запитав: «Чи все гаразд? Чому цей божевільний приходив до тебе?» «Ви знаєте того чоловіка та його мову», — відповів він.

¹²«Це неправда!» — сказали вони. — «Розкажи нам». Він відповів: «Він сказав мені: „Так говорить наш Отець: Я помазую тебе на царя над Ізраїлем“».

¹³Вони поспішили, кожен узяв свій плащ і постелив під ним на голих сходах. Потім засурмили в сурму й закричали: «Єгу — цар!»

Єгу вбиває Йорама та Ахазію

¹⁴Єгу, син Йосафата, сина Німші, змовився проти Йорама. А Йорам з усім Ізраїлем боронив Рамот-Ґілеад від Газаїла, царя Арама, ¹⁵але цар Йорам повернувся до Їзреелю, щоб вилікуватися від ран, яких завдали йому арамійці, коли він воював із Газаїлом, царем Арама. Тож Єгу сказав: «Якщо ви згодні, нехай ніхто не вислизне з міста, щоб сповістити про це в Їзреелі». ¹⁶Єгу сів на свою колісницю й поїхав до Їзреелю, де лежав Йорам. А Ахазія, цар Юди, прийшов відвідати його. ¹⁷Коли вартовий на вежі в Їзреелі побачив, що наближається загін Єгу, він вигукнув: «Я бачу загін людей». «Візьми вершника, — наказав Йорам, — пошли його їм назустріч, нехай запитає: „Чи з миром?“»

¹⁸Вершник поїхав до Єгу: «Цар запитує: „Чи з миром?“» «Що тобі до миру?» — сказав Єгу. — «Ставай позад мене». Вартовий сповістив: «Посланець дістався до них, але не повертається».

¹⁹Цар послав другого вершника. Той дістався до них: «Цар запитує: чи з миром?» Єгу відповів: «Що тобі до миру? Ставай позад мене».

²⁰Вартовий сповістив: «Він дістався до них, але не повертається. А їде він, як Єгу, син Німші, — він жене, як божевільний».

²¹«Запряжи мою колісницю!» — наказав Йорам. Коли її приготували, Йорам, цар Ізраїлю, та Ахазія, цар Юди, виїхали кожен у своїй колісниці назустріч Єгу й зустріли його на полі Навота їзреелянина.

²²Побачивши Єгу, Йорам запитав: «Чи з миром, Єгу?» Той відповів: «Який мир, доки тривають безліч перелюбств і чаклунств твоєї матері Єзавелі?»

²³Йорам повернув назад і кинувся втікати, гукаючи до Ахазії: «Зрада, Ахазіє!»

²⁴Єгу натягнув свій лук із усієї сили й уразив Йорама між плечима. Стріла пробила йому серце, і він осів у своїй колісниці. ²⁵Єгу сказав своєму сановнику Бідкару: «Підніми його та кинь на ділянку поля Навота їзреелянина. Пам’ятай, як ми з тобою разом їхали позад його батька Ахава, коли наш Отець виголосив на нього це пророцтво:

²⁶„Воістину, вчора я бачив кров Навота та кров його синів, — каже наш Отець, — і я відплачу тобі на цій самій ділянці“. Тож тепер підніми його та кинь на ту ділянку, як сказало слово нашого Отця».

²⁷Ахазія, цар Юди, побачив це й кинувся втікати дорогою до Бет-Гаґану. Єгу погнався за ним, наказуючи: «Убийте і його!» Його вразили в колісниці на узвозі до Ґуру, що біля Ївлеаму, але він утік до Меґіддо й помер там. ²⁸Його слуги привезли його на колісниці до Єрусалима й поховали в його гробниці разом із його предками в Місті Давида. ²⁹(На одинадцятому році правління Йорама, сина Ахава, Ахазія став царем над Юдою.).

Слово нашого Отця проти Єзавелі

³⁰Єгу прибув до Їзреелю. Єзавель почула про це, нафарбувала собі очі, прибрала волосся й виглянула з вікна. ³¹Коли Єгу входив у ворота, вона запитала: «Чи з миром, ти, Зімрі, убивце свого володаря?» ^a a v31 Єзавель глузує з Єгу, називаючи його „Зімрі“ — військовим командиром, який убив свого царя, щоб захопити престол Ізраїлю, а потім загинув за кілька днів; так вона таврує Єгу як приреченого зрадника.

³²Він підвів очі до вікна й закричав: «Хто зі мною? Хто?» Двоє чи троє євнухів виглянули до нього.

³³«Скиньте її вниз!» — сказав Єгу. І вони скинули її вниз, і частина її крові оббризкала стіну та коней, що топтали її.

³⁴Єгу зайшов, поїв і попив, а потім сказав: «Подбайте про цю прокляту жінку та поховайте її, бо вона була царською дочкою».

³⁵Коли вони пішли поховати її, то не знайшли нічого, крім черепа, ніг і долонь її рук.

³⁶Вони повернулися й розповіли Єгу. Він сказав: «Це слово нашого Отця через його слугу Іллю тішб’янина: „На ділянці в Їзреелі пси з’їдять тіло Єзавелі. ³⁷Тіло Єзавелі лежатиме, як гній на полі в Їзреелі, тож ніхто не зможе сказати: «Це Єзавель»“».