2 Царів 8

8 ¹Єлисей сказав жінці, чийого сина він оживив: «Встань і йди, ти та твій дім, і оселися, де зможеш, бо наш Отець прикликав голод, що прийде на цю землю на сім років».

²Жінка встала й зробила так, як сказав чоловік нашого Отця, і пішла, вона та її дім, щоб жити у филистимській землі сім років. ³Після семи років жінка повернулася з филистимської землі й пішла благати царя за свій дім і свою землю. ⁴Цар розмовляв із Ґехазі, слугою чоловіка нашого Отця: «Розкажи мені про всі великі діла, які вчинив Єлисей». ⁵Коли Ґехазі розповідав цареві, як Єлисей оживив померлого, прийшла та жінка, чийого сина він оживив, і з плачем благала царя за свій дім і своє поле. Ґехазі сказав: «Мій пане царю, ось та жінка, а ось її син, якого оживив Єлисей».

⁶Цар запитав жінку, і вона все розповіла. Тож він призначив їй одного урядника: «Поверни все, що їй належить, разом з усім врожаєм із поля від того дня, коли вона покинула землю, аж донині».

Отець відкриває піднесення Хазаїла

⁷Єлисей прийшов до Дамаска. Бен-Гадад, цар Арамський, був хворий, і йому сказали: «Божий чоловік прийшов сюди».

⁸Цар сказав Хазаїлові: «Візьми дарунок, піди назустріч Божому чоловікові й запитай через нього Господа: чи одужаю я від цієї хвороби?»

⁹Хазаїл пішов йому назустріч, узявши в дарунок усе найкраще з Дамаска, вантаж на сорок верблюдів. Він став перед Єлисеєм: «Твій син Бен-Гадад, цар Арамський, послав мене запитати: „Чи одужаю я від цієї недуги?“»

¹⁰Єлисей сказав: «Піди скажи йому: „Ти неодмінно одужаєш“, але наш Отець показав мені, що він напевно помре». ¹¹Він не зводив із нього погляду, аж поки Хазаїлові не стало соромно. Тоді чоловік нашого Отця заплакав.

¹²«Чому мій пан плаче?» — запитав Хазаїл. Той відповів: «Бо я знаю, яке лихо ти вчиниш ізраїльтянам: попалиш їхні твердині, повбиваєш мечем їхніх юнаків, порозбиваєш об землю їхніх немовлят і порозпорюєш їхніх вагітних жінок».

¹³Хазаїл відповів: «Що таке твій слуга, звичайний пес, щоб учинити таке велике діло?» Єлисей відповів: «Наш Отець показав мені, що ти станеш царем над Арамом».

¹⁴Хазаїл залишив Єлисея й повернувся до свого володаря, який запитав: «Що сказав Єлисей?» Той відповів: «Він сказав мені, що ти неодмінно одужаєш».

¹⁵Наступного дня Хазаїл узяв грубе покривало, умочив його у воду, розстелив на обличчі царя, і той помер. А Хазаїл зацарював замість нього.

Йорам царює в Юдеї

¹⁶П’ятого року Йорама, сина Ахавового, царя Ізраїлевого, коли Йосафат був царем Юдеї, зацарював Йорам, син Йосафатів, цар Юдейський. ¹⁷Йому було тридцять два роки, коли він став царем, і царював він вісім років у Єрусалимі. ¹⁸Він ходив дорогами царів Ізраїлевих, як робив дім Ахавів, бо одружився з дочкою Ахава. І чинив він зло в очах нашого Отця. ¹⁹Проте наш Отець не хотів знищити Юду заради Давида, свого слуги, бо обіцяв дати світильник Давидові та його синам навіки.

²⁰За його днів Едом повстав проти влади Юди й поставив собі власного царя. ²¹Йорам перейшов до Цаїру з усіма своїми колісницями, устав уночі й розбив едомлян, що оточили його, та начальників колісниць, але військо втекло до своїх наметів. ²²Так Едом повставав проти влади Юди аж донині. Тоді ж повстала й Лівна. ²³Решта діянь Йорама, усе, що він зробив, — хіба не записано це в Книзі хронік царів Юдейських? ²⁴Йорам спочив зі своїми батьками й був похований з ними в Місті Давидовім. А замість нього зацарював його син Ахазія.

Ахазія царює в Юдеї

²⁵Дванадцятого року Йорама, сина Ахавового, царя Ізраїлевого, зацарював Ахазія, син Йорама, царя Юдейського. ²⁶Ахазії було двадцять два роки, коли він став царем, і царював він один рік у Єрусалимі. Його матір’ю була Аталія, онука Омрі, царя Ізраїлевого. ²⁷Він ходив дорогою дому Ахавового й чинив зло в очах нашого Отця, як дім Ахавів, бо був зятем дому Ахавового.

²⁸Він пішов з Йорамом, сином Ахавовим, воювати проти Хазаїла, царя Арамського, у Рамот-Ґілеаді, де арамеяни поранили Йорама. ²⁹Цар Йорам повернувся до Їзреелю, щоб вилікуватися від ран, які завдали йому арамеяни під Рамою, коли він воював з Хазаїлом, царем Арамським. А Ахазія, син Йорама, цар Юдейський, пішов до Їзреелю побачити пораненого Йорама, сина Ахавового.