Судді 8

8 ¹Тоді люди Єфрема сказали: «Чому ти так учинив з нами — не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном?» І різко посварилися з ним. ²А він відповів їм: «Що ж я зробив тепер порівняно з вами? Хіба виноградні залишки Єфрема не кращі за весь збір винограду Авіезера? ³Наш Отець віддав у ваші руки князів Мідіяну, Орива та Зеїва. Що ж міг я зробити порівняно з вами?» Коли вони почули ці слова, їхній гнів на нього вщух.

⁴Гедеон дійшов до Йордану й перейшов його — він і триста його чоловіків, виснажені, але все ще в погоні. ⁵Він сказав людям Суккота: «Дайте, будь ласка, хліба моєму загонові, бо вони знесилені, а я переслідую Зеваха та Цалмунну, царів Мідіяну».

⁶Але старшини Суккота відповіли: «Хіба Зевах і Цалмунна вже у твоїх руках, щоб ми давали хліб твоєму військові?»

⁷Тоді Гедеон сказав: «Коли наш Отець віддасть мені Зеваха та Цалмунну, я молотитиму ваше тіло пустельними колючками й тернами».

⁸Звідти він піднявся до Пенуїла й сказав їм те саме, і люди Пенуїла відповіли йому так само, як люди Суккота. ⁹Тож і людям Пенуїла він сказав: «Коли повернуся цілим, я зруйную цю вежу».

¹⁰Зевах і Цалмунна були в Каркорі зі своїми військами — близько п'ятнадцяти тисяч, усі, хто лишився з усього війська східних народів; бо сто двадцять тисяч воїнів з мечами полягло. ¹¹Гедеон рушив дорогою кочівників на схід від Новаха та Йоґбеги й напав на військо, коли військо почувалося безпечно. ¹²Зевах і Цалмунна втекли, та він погнався за ними, захопив обох царів Мідіяну, Зеваха та Цалмунну, а все військо охопив жах. ¹³Потім Гедеон, син Йоаша, повернувся з битви через перевал Херес. ¹⁴Він упіймав юнака із Суккота й розпитав його, і той записав йому імена старшин та старійшин Суккота — сімдесят сім чоловіків. ¹⁵Він прийшов до людей Суккота й сказав: «Ось Зевах і Цалмунна, якими ви насміхалися з мене: „Хіба руки Зеваха та Цалмунни вже у твоєму полоні, щоб ми давали хліб твоїм утомленим людям?“» ¹⁶Він узяв старійшин міста й пустельними колючками та тернами провчив людей Суккота. ¹⁷Він також зруйнував вежу Пенуїла й повбивав людей того міста.

¹⁸Він запитав Зеваха та Цалмунну: «Які на вигляд були ті, кого ви вбили на Фаворі?» Вони відповіли: «Такі, як ти — кожен був схожий на царського сина».

¹⁹Він сказав: «То були мої брати, сини моєї матері. Як живий наш Отець, якби ви зберегли їм життя, я не вбивав би вас».

²⁰Він сказав Єтерові, своєму первісткові: «Устань, убий їх!» Та юнак не витягнув свого меча, бо боявся, адже був ще зовсім хлопчиком.

²¹Зевах і Цалмунна сказали: «Устань сам і вбий нас, бо який чоловік, така і його сила». Тож Гедеон устав, убив Зеваха та Цалмунну й забрав оздоби у вигляді півмісяця, що були на шиях їхніх верблюдів.

Гедеон відмовляється правити

²²Тоді ізраїльтяни сказали Гедеонові: «Володій нами — ти, твій син і твій онук, — бо ти врятував нас від руки Мідіяну».

²³Гедеон відповів їм: «Не я володітиму вами й не мій син; наш Отець володітиме вами». ²⁴Гедеон сказав їм: «Маю до вас одне прохання: нехай кожен дасть мені по сережці зі своєї здобичі». (Бо у ворогів були золоті сережки, адже вони були ізмаїльтянами.)

²⁵Вони сказали: «Радо дамо». І розстелили плащ, і кожен кинув на нього по сережці зі своєї здобичі. ²⁶Золоті сережки, що він попросив, важили близько сорока двох з половиною фунтів золота, окрім оздоб у вигляді півмісяця, підвісок та багряного вбрання, що його носили царі Мідіяну, і ланцюгів, що були на шиях їхніх верблюдів. ²⁷Гедеон зробив із цього ефод і поставив його у своєму місті, Офрі, і весь Ізраїль чинив там розпусту з ним, і став він пасткою для Гедеона та його дому.

Сорок років спокою

²⁸Так Мідіян був упокорений перед ізраїльтянами й більше не підводив голови. І мала земля спокій сорок років за днів Гедеона. ²⁹Потім Єруваал, син Йоаша, пішов і оселився у своєму домі. ³⁰А Гедеон мав сімдесят синів, своїх рідних нащадків, бо мав багато дружин. ³¹Його наложниця, що була в Сихемі, теж народила йому сина, і він назвав його Авімелехом. ^a a v31 Ім'я Авімелех означає «мій батько — цар» — промовисте ім'я з огляду на те, що Гедеон у цьому ж розділі відмовився від царювання.

³²Гедеон, син Йоаша, помер у добрій старості й був похований у гробниці свого батька Йоаша в Офрі Авіезерській.

³³Коли Гедеон помер, ізраїльтяни знову почали чинити розпусту з Ваалами й зробили Ваал-Беріта своїм богом. ³⁴Народ Ізраїлю не згадав нашого Отця, який урятував їх від усіх їхніх ворогів навколо. ³⁵І не виявили вони доброти до дому Єруваала (Гедеона) за все те добро, що він зробив для Ізраїлю.