Отець обирає триста
Оскільки велике військо дало б Ізраїлеві підставу хвалитися, що його врятувала власна рука, наш Отець скорочує тисячі Гедеона до трьохсот — через страх і через те, як люди п'ють воду. Гедеон підслуховує сон ворога, поклоняється й перемагає сурмами та смолоскипами, коли табір обертає мечі проти самого себе.
7 1Єруваал (Гедеон) та всі його люди встали рано-вранці й отаборилися біля джерела Харод. Табір мідіян був на північ від них, біля пагорба Море, в долині.
2наш Отець сказав Гедеону: «Надто багато в тебе людей, щоб я віддав мідіян у їхні руки, бо Ізраїль вихвалятиметься переді мною: „Моя рука врятувала мене“. 3Тож оголоси людям: „Хто боїться й тремтить, нехай повертається та покине гору Ґілеад“». Повернулося двадцять дві тисячі, а залишилося десять тисяч.
4наш Отець сказав Гедеону: «Людей усе ще забагато. Відведи їх униз до води, і там я відберу їх для тебе. Про кого скажу тобі: „Цей піде з тобою“, той піде; а про кого скажу: „Цей не піде з тобою“, той не піде». 5Він відвів людей униз до води, і наш Отець сказав Гедеону: «Відділи кожного, хто хлебтатиме воду язиком, мов пес; так само зроби з кожним, хто стане на коліна, щоб напитися».
6Триста чоловіків хлебтали, підносячи воду рукою до рота, а всі інші стали на коліна, щоб напитися води.
7наш Отець сказав Гедеону: «Тими трьомастами чоловіками, що хлебтали, я врятую тебе й віддам мідіян у твою руку. А всіх інших відпусти додому, кожного до свого місця».
8Ті люди взяли припаси та сурми. Гедеон відпустив решту Ізраїлю додому, кожного до свого намету, а триста затримав при собі. Табір мідіян був унизу під ним, у долині.
9Тієї ночі наш Отець сказав йому: «Встань, зійди до табору, бо я віддав його в твою руку. 10Але якщо ти боїшся зійти, спустися до табору зі своїм слугою Пурою,
11«Послухай, що вони говорять, і тоді твої руки зміцніють, і ти зійдеш до табору». Він зійшов зі своїм слугою Пурою до краю озброєних загонів табору.
12Мідіяни, амалекитяни та всі народи сходу розляглися в долині, немов сарана, а їхніх верблюдів було не злічити, як піску на березі моря. 13Коли Гедеон прийшов, один чоловік саме розповідав своєму товаришеві сон. Він казав: «Послухай, наснився мені сон: круглий буханець ячмінного хліба покотився в табір мідіян, ударив по намету, і той упав — перевернувся догори дном і сплющився».
14Його товариш відповів: «Це не що інше, як меч Гедеона, сина Йоаша, ізраїльтянина. Бог віддав мідіян і весь табір у його руку».
15Почувши цей сон і його тлумачення, Гедеон поклонився, повернувся до табору Ізраїлю й сказав: «Вставайте, бо наш Отець віддав табір мідіян у ваші руки». 16Він розділив триста чоловіків на три загони й дав кожному в руки сурму та порожній глечик, а всередині глечика — смолоскип.
17Він сказав їм: «Дивіться на мене й робіть те саме, що й я. Коли я дійду до краю табору, робіть так, як я.»
18Коли я й усі, хто зі мною, засурмимо, тоді й ви сурміть довкола всього табору та кричіть: «За нашого Отця і за Гедеона!»
19Гедеон і сто чоловіків, що були з ним, підійшли до краю табору на початку середньої сторожі, саме коли змінили вартових. Вони засурмили в сурми й побили глечики, що були в їхніх руках. 20Три загони засурмили в сурми й побили глечики. У лівій руці вони тримали смолоскипи, а в правій — сурми, готові сурмити, і кричали: «Меч за нашого Отця і за Гедеона!» 21Кожен стояв на своєму місці довкола табору, а все військо заметушилося, закричало й кинулося тікати. 22Коли засурмили триста сурем, наш Отець обернув меч кожного чоловіка проти його товариша по всьому таборі. Військо втекло до Бет-Шітти, у бік Церери, до межі Авел-Мехоли біля Таббату. 23Скликали ізраїльтян із Нефталима, Ашера та всього Манасії, і вони погналися за мідіянами. 24Гедеон розіслав посланців по всьому нагір'ї Єфрема: «Зійдіть проти мідіян і захопіть переправи через води перед ними, аж до Бет-Бари та Йордану». І зібралися всі чоловіки Єфрема й захопили води аж до Бет-Бари та Йордану. 25Вони захопили двох князів мідіянських, Орева та Зеева. Орева вбили біля скелі Орева, а Зеева — біля чавила Зеева. Потім вони гналися за мідіянами й принесли голови Орева та Зеева Гедеону за Йордан.