Євангеліє від Марка 15

15 ¹На світанку первосвященники, старійшини, книжники та весь синедріон порадилися між собою, зв’язали Ісуса, повели й передали Пилатові.

²Пилат запитав його: «Ти Цар юдейський?» «Ти кажеш», — відповів Ісус.

³Первосвященники звинувачували його в багатьох речах. ⁴Тож Пилат знову запитав його: «Ти нічого не відповідаєш? Поглянь, скільки звинувачень вони висувають проти тебе.»

⁵Але Ісус більше нічого не казав, і Пилат дивувався.

⁶На свято Пилат зазвичай відпускав їм одного в’язня — того, кого вони просили. ⁷Чоловік на ім’я Варавва сидів у в’язниці разом із бунтівниками, які під час повстання скоїли вбивство. ⁸Натовп підійшов і почав просити Пилата зробити для них те, що він завжди робив. ⁹«Чи хочете, щоб я відпустив вам Царя юдейського?» — відповів Пилат, ¹⁰бо знав, що первосвященники видали його через заздрість. ¹¹Але первосвященники підбурили натовп, щоб він натомість відпустив їм Варавву. ¹²«То що ж ви хочете, щоб я зробив із тим, кого ви називаєте Царем юдейським?» — знову запитав їх Пилат.

¹³«Розіпни його!» — закричали вони у відповідь.

¹⁴«Чому? Яке зло він вчинив?» — запитав Пилат. Але вони закричали ще гучніше: «Розіпни його!»

¹⁵Щоб догодити натовпу, Пилат відпустив їм Варавву. А Ісуса звелів побити батогами й передав на розп’яття.

Воїни насміхаються з Царя

¹⁶Воїни повели його до палацу (резиденції намісника) і скликали весь загін воїнів. ¹⁷Вони вдягли його в багряницю, сплели терновий вінок і поклали йому на голову. ¹⁸І почали вітати його: «Вітаємо, Царю юдейський!» ¹⁹Вони били його палицею по голові, плювали на нього і, глузуючи, ставали навколішки, вклоняючись йому. ²⁰Насміявшись із нього, вони зняли багряницю, вдягли на нього його власний одяг і повели, щоб розіп’яти його.

Сина розпинають

²¹Вони змусили одного перехожого, що йшов із поля, — Симона з Кирени, батька Олександра й Руфа, — нести його хрест. ²²Вони привели Ісуса на місце, що зветься Голгофа (що означає «Місце черепа»). ²³Вони пропонували йому вино, змішане зі смирною, але він не взяв.

²⁴І розіп’яли його. А одяг його поділили між собою, кидаючи жереб, кому що дістанеться. ²⁵Була дев’ята година ранку, коли вони розіп’яли його. ²⁶Напис зі звинуваченням проти нього свідчив: ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ. ²⁷Разом із ним розіп’яли двох бунтівників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього. ^a a v27 У найдавніших рукописах тут немає вірша 28; пізніші списки додають: «І збулося Писання, що каже: „Його зараховано до злочинців“.»

²⁹Ті, що проходили повз, ображали його, похитуючи головами й кажучи: «Гей! Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш його, ³⁰врятуй себе самого й зійди з хреста!»

³¹Так само й первосвященники з книжниками насміхалися з нього між собою: «Інших рятував, а себе самого врятувати не може. ³²Нехай Христос, Цар Ізраїлю, зійде тепер із хреста, щоб ми побачили й повірили.» Ті, що були розіп’яті разом із ним, теж ображали його.

Син Отця віддає останній подих

³³Опівдні темрява настала по всій землі й тривала до третьої години пополудні.

³⁴О третій годині пополудні Ісус голосно закричав: «Елої, Елої, лема савахтані?», що означає: «Боже мій, Боже мій, чому ти покинув мене?»

³⁵Почувши це, дехто з тих, що стояли поблизу, сказав: «Послухайте, він кличе Іллю.»

³⁶Хтось побіг, намочив губку в кислому вині, настромив на тростину й дав йому пити. «Облиште», — сказав він. — «Побачимо, чи прийде Ілля зняти його.»

³⁷А Ісус, голосно скрикнувши, віддав останній подих. ³⁸І завіса в храмі роздерлася надвоє, згори додолу. ³⁹Сотник, що стояв навпроти Ісуса, побачивши, як той віддав останній подих, сказав: «Справді цей чоловік був Сином Божим.»

⁴⁰Були там і жінки, що дивилися здалека, серед них Марія Магдалина, Марія, мати Якова молодшого та Йосії, і Саломія. ⁴¹Ці жінки супроводжували його в Галілеї і служили йому; було там і багато інших, які прийшли з ним до Єрусалима.

Покладений у гробницю

⁴²Настав вечір, і оскільки був день приготування — переддень суботи. ⁴³Йосип з Ариматеї, поважний член синедріону, який і сам очікував Царства нашого Отця, наважився піти до Пилата й попросити тіло Ісуса. ⁴⁴Пилат здивувався, що він уже помер; покликавши сотника, запитав, чи давно Ісус помер. ⁴⁵Дізнавшись про це від сотника, він віддав тіло Йосипові. ⁴⁶Йосип купив полотно, зняв тіло, загорнув його в тканину й поклав у гробницю, висічену в скелі. Потім привалив камінь до входу гробниці. ⁴⁷А Марія Магдалина і Марія, мати Йосії, бачили, де його поклали.