Єзекіїль 23

23 ¹Було до мене слово нашого Отця:

²«Сину людський, були дві жінки, дочки однієї матері. ³Вони чинили розпусту в Єгипті, за своєї молодості. Там мацали їхні груди, там пестили їхні дівочі соски. ⁴Огола була старша, Оголива — її сестра. Вони стали моїми й народили синів та дочок. Їхні імена: Огола — це Самарія, Оголива — це Єрусалим. ^a a v4 Ці два імені — гра слів: Огола означає «її власний намет» — самочинне поклоніння Самарії, — а Оголива означає «мій намет у ній», бо саме в Єрусалимі стояло святилище нашого Отця.

⁵«Огола чинила розпусту, коли була моєю; вона жадала своїх коханців — ассирійців, воїнів, ⁶вбраних у блакить, намісників і воєначальників, усіх — жаданих молодиків, вершників, що їхали на конях. ⁷Вона віддавала свою розпусту їм — найкращим мужам Ассирії, усім до одного, — і опоганювала себе кожним ідолом тих, кого жадала. ⁸Вона не полишила розпусти, яку почала в Єгипті, де за її молодості чоловіки лягали з нею, мацали її дівочі груди й виливали на неї свою хіть. ⁹Тому я віддав її в руки її коханців, ассирійців, яких вона жадала. ¹⁰Вони оголили її, забрали її синів та дочок, убили її мечем; вона стала ганьбою серед жінок, і спіткав її суд.

¹¹«Її сестра Оголива бачила це, проте її хіть була ще розбещеніша, ніж у сестри, а розпуста — ще гірша. ¹²Вона жадала ассирійців — намісників, воєначальників, воїнів у повному обладунку, вершників на конях, усіх — жаданих молодиків. ¹³Я побачив, що й вона опоганила себе; обидві пішли тим самим шляхом.

¹⁴«Та вона пішла в розпусті ще далі. Вона побачила вирізьблених на стіні чоловіків, зображення вавилонян, намальованих яскраво-червоним, ¹⁵з поясами на стегнах, у звисаючих тюрбанах на головах, усі на вигляд як воєначальники, подоби вавилонян, чия рідна земля — Вавилонія. ¹⁶Щойно вона побачила їх, як запалала до них хіттю й послала до них вісників у Вавилонію. ¹⁷Вавилоняни прийшли до неї, на ложе кохання, і опоганили її своєю розпустою. А опоганена, вона з огидою відвернулася від них. ¹⁸Коли вона виставляла напоказ свою розпусту й оголювала свою наготу, я з огидою відвернувся від неї, як відвернувся від її сестри. ¹⁹Вона примножувала свою розпусту, згадуючи дні своєї молодості, коли чинила розпусту в землі єгипетській, ²⁰і жадала там своїх коханців, чиї статеві члени були, як в ослів, а сім’явиверження — як у коней. ²¹Так ти затужила за безсоромністю своєї молодості, коли єгиптяни мацали груди твоєї молодості.»

²²Тож, Оголиво, так каже Владика Отець: «Я підніму проти тебе твоїх коханців, тих, від кого ти з огидою відвернулася, і приведу їх на тебе звідусіль.

²³«Мужів Вавилону з усіма халдеями, Пекод, Шоа і Коа, і всіх ассирійців: вродливих молодиків, усіх намісників і воєначальників, старшин, уславлених мужів, усіх, що їздять на конях. ²⁴Вони прийдуть на тебе з півночі з колісницями, возами та безліччю народів, обступлять тебе звідусіль з великими й малими щитами та шоломами. Я віддам їм суд, і вони судитимуть тебе за своїми законами. ²⁵Я зверну проти тебе свої ревнощі, і вони вчинять з тобою в люті. Відріжуть тобі ніс та вуха; а ті, що вціліли, впадуть від меча. Вони заберуть твоїх синів та дочок, а твій останок пожере вогонь. ²⁶Вони знімуть з тебе твій одяг і заберуть твої чудові прикраси. ²⁷Так я покладу край твоїй безсоромності й розпусті, яку ти почала в Єгипті, щоб ти вже ніколи не дивилася на них із тугою й не згадувала більше Єгипту.»

²⁸Так каже Владика Отець: «Я видаю тебе в руки тих, кого ти ненавидиш, від кого ти з огидою відвернулася. ²⁹Вони повестимуться з тобою з ненавистю, заберуть усе, над чим ти трудилася, і залишать тебе голою та оголеною, відкриваючи наготу твоєї розпусти. Твоя безсоромність і розпуста ³⁰накликали це на тебе, бо ти чинила розпусту з народами й опоганювала себе їхніми ідолами. ³¹Ти пішла слідами своєї сестри; тож я дам її чашу тобі в руку.»

³²Так каже Владика Отець: «Ти питимеш чашу своєї сестри, глибоку й широку; з тебе будуть сміятися й знущатися, бо вона вміщає так багато. ³³Ти сповнишся сп’янінням та горем — чаша жаху й спустошення, чаша твоєї сестри Самарії. ³⁴Ти вип’єш її й осушиш до дна, і гризтимеш її черепки, і роздиратимеш собі груди; бо я сказав, — говорить Владика Отець. ^b b v34 «Роздиратимеш собі груди» — дряпати чи бити себе в груди було на стародавньому Близькому Сході знаком глибокої скорботи.

³⁵Тож так каже Владика Отець: «За те, що ти забула мене й кинула мене за свою спину, ти мусиш нести свою безсоромність і розпусту.

³⁶Наш Отець сказав мені: «Сину людський, чи будеш судити Оголу й Оголиву? Тоді викрий перед ними їхні огидні вчинки.

³⁷«Вони чинили перелюб, кров на їхніх руках. Вони чинили перелюб зі своїми ідолами й навіть проводили крізь вогонь дітей, яких народили мені, як поживу для своїх ідолів. ³⁸Ще й таке вони вчинили мені: того самого дня опоганили моє святилище й зневажили мої суботи. ³⁹Того самого дня, коли вони заколювали своїх дітей ідолам, вони входили в моє святилище, щоб осквернити його. Ось що вони чинили в моєму домі.

⁴⁰«Вони навіть посилали по мужів здалеку — ішли вісники, і ті приходили. Задля них ти купалася, підводила собі очі й надягала свої прикраси. ⁴¹Ти сиділа на пишному ложі, а перед ним — накритий стіл, на який ти поклала мій ладан і мою олію. ⁴²І був при ній гомін безтурботного натовпу; а з юрбою приводили п’яниць із пустелі, і вони надягали браслети на зап’ястя жінок і чудові вінки на їхні голови.» ⁴³Тож я сказав про цю жінку, виснажену перелюбом: «Тепер вони й далі користуватимуться нею для розпусти, а вона погоджується». ⁴⁴«Вони лягали з нею, як лягають з повією; так вони входили до Оголи й Оголиви, цих безсоромних жінок. ⁴⁵Але праведні мужі винесуть їм вирок як перелюбницям і вбивцям, бо вони — перелюбниці з кров’ю на руках.»

⁴⁶Бо так каже Владика Отець: «Наведи на них юрбу й віддай їх на жах і грабунок. ⁴⁷Юрба поб’є їх камінням і порубає їх своїми мечами; вони повбивають їхніх синів та дочок і спалять їхні доми. ⁴⁸Так я покладу край безсоромності в краю, щоб усі жінки були застережені й не наслідували твоєї безсоромності. ⁴⁹Вони віддадуть тобі за твою безсоромність; ти понесеш провину за своє поклоніння ідолам і дізнаєшся, що я — Владика Отець.»