Ісус кличе своїх перших учнів
Петро всю ніч рибалить даремно, а потім за словом Ісуса витягає стільки, що просить його піти геть. Ісус торкається прокаженого. Розслабленого спускають крізь дах, і силою нашого Отця йому прощено, що обурює книжників. Левій залишає свою митницю.
5 1Одного разу, коли натовп тиснувся до нього, щоб почути слово нашого Отця, Ісус стояв біля Генісаретського озера. a a v1 Генісаретське озеро — це інша назва Галілейського моря. 2Він побачив біля озера два човни. Рибалки, що вийшли з них, мили свої сіті. 3Увійшовши в один із човнів, що належав Симонові, він попросив його трохи відплисти від берега, а тоді сів і навчав натовпи з човна.
4Коли він перестав говорити, то сказав Симонові: «Відпливи на глибину та закиньте свої сіті на лов».
5Симон відповів: «Наставнику, ми працювали цілу ніч і нічого не впіймали. Та за твоїм словом я закину сіті». 6Зробивши це, вони впіймали стільки риби, що їхні сіті почали рватися. 7Вони дали знак товаришам в іншому човні, щоб ті прийшли допомогти. Ті прийшли й наповнили обидва човни так, що вони почали тонути. 8Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісуса й сказав: «Відійди від мене, Господи, бо я людина грішна!» 9Бо його й усіх, хто був із ним, охопив подив від того улову риби, який вони здобули,
10а також Якова та Івана, синів Зеведея, що були товаришами Симона. Ісус сказав Симонові: «Не бійся; віднині ти ловитимеш людей».
11І вони, витягнувши свої човни на берег, залишили все й пішли за ним.
Очищення прокаженого
12Коли Ісус був в одному з міст, з’явився чоловік, вкритий тяжкою шкірною хворобою. Побачивши Ісуса, він упав долілиць і благав: «Господи, якщо хочеш, ти можеш мене очистити».
13Ісус простягнув свою руку, доторкнувся до нього: «Я хочу. Очисться». І вмить шкірна хвороба залишила його.
14Ісус наказав йому нікому не казати: «але йди, покажися священикові й принеси за своє очищення те, що звелів Мойсей, на свідчення людям».
15Та чутка про нього поширювалася ще більше, і великі натовпи сходилися, щоб послухати його й зцілитися від своїх недуг. 16Але Ісус часто усамітнювався в безлюдних місцях і молився.
Сила Отця прощати
17Одного дня, коли він навчав, там сиділи фарисеї та вчителі Закону, які прийшли з усіх сіл Галілеї, з Юдеї та Єрусалима. І сила нашого Отця була з ним, щоб зцілювати хворих. 18Саме тоді прийшли люди, що несли на ношах паралізованого чоловіка, і намагалися внести його й покласти перед Ісусом. 19Не знайшовши, як внести його крізь натовп, вони вилізли на дах і спустили його разом із ношами через черепицю на середину, якраз перед Ісусом.
20Коли Ісус побачив їхню віру, то сказав: «Друже, прощаються тобі твої гріхи».
21Книжники та фарисеї почали міркувати: «Хто цей чоловік, що зневажає Бога? Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога?»
22Знаючи, про що вони думають, Ісус відповів їм: «Чому ви міркуєте у своїх серцях? 23Що легше: сказати: „Прощаються тобі твої гріхи“, чи сказати: „Встань і ходи“? 24Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи» — сказав він паралізованому — «кажу тобі: встань, візьми свої ноші та йди додому».
25І вмить він устав перед ними, узяв свої ноші й пішов додому, прославляючи нашого Отця. 26Усіх охопив подив, і вони прославляли нашого Отця, сповнені трепету, кажучи: «Сьогодні ми бачили дивовижні речі».
Ісус кличе Левія
27Після цього Ісус вийшов і побачив митника на ім’я Левій, що сидів біля митниці. «Іди за мною», — сказав він.
28І Левій, уставши, залишив усе та пішов за ним. 29Потім Левій влаштував велику гостину для Ісуса у своєму домі, і велика юрба митників та інших сиділа за столом разом з ними. 30Але фарисеї та їхні книжники нарікали його учням: «Чому ви їсте та п’єте з митниками й грішниками?»
31Ісус відповів їм: «Не здорові потребують лікаря, а хворі. 32Я прийшов покликати не праведних, а грішників до покаяння».
Питання про піст
33Вони сказали йому: «Учні Івана часто постять і моляться, так само й учні фарисеїв, а твої їдять та п’ють».
34Ісус сказав: «Чи можете ви змусити друзів нареченого постити, поки він із ними? 35Але настануть дні, коли нареченого заберуть від них, і тоді, у ті дні, вони постуватимуть».
36Він розповів їм і притчу: «Ніхто не відриває латки від нового одягу й не нашиває її на старий. Інакше він роздере новий, і латка з нового не пасуватиме до старого. 37І ніхто не вливає молодого вина в старі міхи; інакше молоде вино розірве міхи, саме виллється, а міхи пропадуть. 38Ні, молоде вино треба вливати в нові міхи. 39І ніхто, напившись старого вина, не хоче молодого, бо каже: „Старе добре“».