Ісая 44

44 ¹А тепер послухай, Якове, слуго мій, Ізраїлю, якого я обрав. ²Ось що каже наш Отець — той, хто створив тебе, хто утворив тебе від лона й допоможе тобі: Не бійся, Якове, слуго мій, Єшуруне, якого я обрав. ^a a v2 Єшурун — ніжне, поетичне ім’я для Ізраїлю, що означає «праведний» — вияв любові до народу, який обрав наш Отець. ³Бо я виллю воду на спраглу землю й потоки на висохлий ґрунт; виллю свій Дух на твоїх дітей і своє благословення на твоїх нащадків. ⁴Вони зійдуть серед трави, мов верби над потоками, що течуть. ⁵Один скаже: «Я належу Отцеві»; інший назве себе іменем Якова; ще інший напише на своїй руці: «Отцеві» — і візьме собі ім’я Ізраїля.

Перший і останній

⁶Ось що каже наш Отець — Цар Ізраїлю та його Викупитель, Отець небесних воїнств: Я перший, і я останній; крім мене немає бога. ⁷Хто подібний до мене? Нехай він проголосить це. Нехай звістить і викладе це переді мною, відколи я заснував прадавній народ. Нехай провістять, що настане і що ще має бути. ⁸Не тремтіть, не бійтеся. Хіба не сповістив я вам давно й не оголосив це? Ви — мої свідки. Чи є інший Отець, крім мене? Немає Скелі; я не знаю жодної.

⁹Усі, хто робить ідолів, — ніщо, і речі, які вони цінують, нічого не варті. Їхні власні свідки нічого не бачать і нічого не знають, тож будуть осоромлені. ¹⁰Хто робить бога чи відливає ідола, що не дає жодної користі своєму майстрові? ¹¹Ось — усі його товариші будуть осоромлені, бо майстри — лише люди. Нехай усі вони зберуться і стануть разом; вони всі разом жахнуться і будуть осоромлені.

¹²Коваль виготовляє залізне знаряддя, обробляючи його на вугіллі; він формує його молотами й кує його своєю міцною рукою. Та він голодніє, і сила його слабне; він не п’є води й знемагає. ¹³Тесля натягує мірну нитку й позначає дерево грифелем; він обробляє його долотами й розмічає його циркулем. Він надає йому подоби людини, з людською красою, щоб стояла у святині. ¹⁴Він рубає кедри, або обирає кипарис чи дуб і дає йому зміцніти серед дерев лісу. Він садить кедр, і дощ вирощує його. ¹⁵Він використовує його на паливо. Бере частину його й гріється; розпалює вогонь і пече хліб. Але він також робить бога й поклоняється йому; робить ідола й схиляється перед ним. ¹⁶Половину дерева він спалює у вогні; на ньому смажить м’ясо, наїдається досхочу й гріється. Він каже: «Ох, як тепло; я відчуваю вогонь.» ¹⁷А з того, що лишилося, він робить бога, свого ідола; схиляється перед ним і поклоняється, молиться йому й каже: «Спаси мене, бо ти — мій бог!»

¹⁸Вони нічого не знають, нічого не розуміють; їхні очі заліплені, тож не можуть бачити, та й серця їхні, тож не можуть розуміти. ¹⁹Ніхто не задумається, ні в кого немає знання чи розуму, щоб сказати: «Половину його я спалив у вогні; навіть спік хліб на його вугіллі, засмажив м’ясо і з’їв. Невже з решти я зроблю гидоту? Невже схилюся перед дерев’яною колодою?» ²⁰Він живиться попелом; обмануте серце звело його з дороги. Він не може ні врятувати себе, ні сказати: «Хіба не брехню тримаю я у своїй правиці?»

²¹Пам’ятай про це, Якове, і ти, Ізраїлю, бо ти мій слуга. Я утворив тебе; ти мій слуга. Ізраїлю, я не забуду тебе. ²²Я розвіяв твої провини, мов хмару, твої гріхи, мов ранковий туман. Повернися до мене, бо я викупив тебе.

²³Співайте, небеса, бо наш Отець зробив це! Викрикуйте, глибини землі. Заспівайте, гори, лісе й кожне дерево в ньому! Бо наш Отець викупив Якова, і являє свою славу в Ізраїлі.

²⁴Ось що каже наш Отець — твій Викупитель, що утворив тебе від лона: Я — твій Отець, Творець усього, хто один розпростер небеса, хто сам-один розстелив землю, ²⁵хто нищить знамення лжепророків і робить безумцями ворожбитів, хто перевертає вченість мудреців і обертає їхнє знання на безумство, ²⁶хто підтверджує слово свого слуги й сповнює раду своїх посланців, хто каже про Єрусалим: «Він буде заселений», а про міста Юдеї: «Вони будуть відбудовані, і я відновлю їхні руїни», ²⁷хто каже безодні: «Висохни; я висушу твої ріки», ²⁸хто каже про Кира: «Він мій пастир, і він здійснить усе, що мені до вподоби»; хто каже про Єрусалим: «Він буде відбудований», а про храм: «Твоє підґрунтя буде закладене.»