1 Самуїла 13

13 ¹Саулові було тридцять років, коли він став царем, і царював над Ізраїлем сорок два роки. ^a a v1 Числа в цьому вірші випали з єврейського тексту, де читається: «Саулові був один рік… і царював два роки». Цифри тут наведені за читанням більшості сучасних перекладів Біблії. ²Саул вибрав три тисячі з Ізраїлю: дві тисячі були з ним у Міхмасі та в гірському краю Бетеля, тисяча — з Йонатаном у Ґіві Веніаминовій. Решту він відіслав додому, кожного до свого намету. ³Йонатан розбив филистимську залогу в Ґеві, і филистимляни почули про це. Тоді Саул засурмив у сурму по всій землі: «Нехай почують євреї!» ⁴Весь Ізраїль почув, що Саул розбив филистимську залогу і що Ізраїль став ненависним филистимлянам. Тож народ зібрався до Саула в Ґілґалі. ⁵Филистимляни зібралися воювати з Ізраїлем — три тисячі колісниць, шість тисяч вершників і військо, незліченне, як пісок на березі моря. Вони вийшли й отаборилися в Міхмасі, на схід від Бет-Авена. ⁶Коли ізраїльтяни побачили, що потрапили в біду — народ був у скруті, — вони поховалися в печерах, заростях, скелях, ямах та водозбірниках. ^b b v6 Водозбірники — це висічені в скелі підземні резервуари, збудовані, щоб збирати й зберігати дощову воду. ⁷Декотрі євреї навіть перейшли Йордан до краю Ґада та Ґілеаду. А Саул залишався в Ґілґалі, і весь народ, тремтячи, йшов за ним.

Саул діє без слова Отця

⁸Він чекав сім днів, час, який призначив Самуїл; але Самуїл не прийшов до Ґілґала, і народ почав розходитися від нього. ⁹Саул сказав: «Принесіть мені цілопалення та мирні жертви». І він приніс цілопалення.

¹⁰Щойно він закінчив приносити цілопалення, прийшов Самуїл, і Саул вийшов йому назустріч, щоб привітати його. ¹¹«Що ти зробив?» — запитав Самуїл. Саул відповів: «Я бачив, що народ розходиться від мене, ти не прийшов у призначений час, а филистимляни збиралися в Міхмасі,»

¹²«Я подумав: „Филистимляни нападуть на мене в Ґілґалі, а я не шукав ласки нашого Отця“. Тож я змусив себе й приніс цілопалення.»

¹³«Ти вчинив нерозумно, — сказав Самуїл Саулові. — Ти не дотримав наказу, який дав тобі твій Отець. Якби ти дотримав його, наш Отець утвердив би твоє царство над Ізраїлем навіки. ¹⁴Але тепер твоє царство не встоїть. Наш Отець знайшов собі чоловіка за своїм серцем і призначив його володарем над своїм народом, бо ти не дотримав того, що він тобі наказав.»

¹⁵Самуїл вийшов з Ґілґала й подався до Ґіви Веніаминової. Саул перелічив народ, що був з ним, — близько шестисот чоловік.

Ізраїль залишився без зброї

¹⁶Саул, його син Йонатан і народ, що був з ними, перебували в Ґеві Веніаминовій; а филистимляни отаборилися в Міхмасі. ¹⁷З филистимського табору вийшли загони грабіжників, трьома відділами. Один повернув до Офри, у край Шуал; ¹⁸другий повернув до Бет-Хорона; а третій — до межі, що височіє над долиною Цевоїм, у бік пустелі. ¹⁹У всьому Ізраїлі не можна було знайти коваля, бо филистимляни сказали: «Інакше євреї поробили б собі мечі чи списи». ²⁰Тож увесь Ізраїль мусив іти до филистимлян, щоб нагострити свої лемеші, кирки, сокири та серпи. ²¹Плата становила близько чверті унції срібла за нагострення лемешів, кирок та вил і близько восьмої частини унції за нагострення сокир та за направлення остенів. ^c c v21 Остен — це довга палиця із загостреним металевим вістрям, якою підганяли худобу, щоб вона рухалася. ²²Тож у день битви ні в кого з народу, що був із Саулом та Йонатаном, не знайшлося ні меча, ні списа; лише Саул та його син Йонатан мали їх.

²³А филистимський загін вийшов до перевалу біля Міхмаша.