Самуїл закликає Ізраїль боятися нашого Отця
Самуїл передає служіння й питає, чи взяв він колись вола чи хабар; ніхто не може його звинуватити. Він переказує, як знову й знову наш Отець рятував, а Ізраїль забував, а тоді під час жнив пшениці закликає грім, щоб показати: просити царя було злом.
12 1Самуїл сказав усьому Ізраїлю: «Я послухався вашого голосу в усьому, що ви казали мені, і поставив над вами царя. 2Тепер цар ходить перед вами. Я вже старий і сивий, а сини мої з вами. Я ходив перед вами від своєї юності й донині. 3Ось я — свідчіть проти мене перед нашим Отцем і перед його помазанцем. Чийого вола я взяв? Чийого осла я взяв? Кого я ошукав? Кого я скривдив? Від кого я взяв хабар, щоб заплющити очі? Скажіть мені, і я поверну вам.»
4Вони відповіли: «Ти не ошукав нас, не скривдив нас і не взяв нічого ні з чиєї руки.»
5Він сказав їм: «Наш Отець — свідок проти вас, і його помазанець — свідок сьогодні, що ви не знайшли нічого в моїй руці.» Вони відповіли: «Він свідок.»
6Тоді Самуїл сказав народові: «Це наш Отець поставив Мойсея та Аарона і вивів ваших предків із Єгипту. 7Тепер станьте, щоб я виклав свою справу проти вас перед нашим Отцем — усі його справедливі діла для вас і ваших предків.»
8Коли Яків увійшов до Єгипту, ваші предки заволали до нашого Отця, і він послав Мойсея та Аарона, які вивели їх із Єгипту й оселили їх тут. 9Але вони забули нашого Отця, тож він віддав їх Сісері, воєначальникові Гацора, филистимлянам і цареві Моава, які воювали проти них.
10Вони заволали до нашого Отця: «Ми згрішили, бо залишили нашого Отця і служили Ваалам та Астартам. Тепер визволи нас від руки наших ворогів, і ми будемо служити тобі.» 11Тож наш Отець послав Єруваала, Варака, Їфтаха та Самуїла і визволив вас від руки ваших ворогів навкруги, і ви жили в безпеці. a a v11 Єруваал — це інше ім’я Гедеона, судді, який зруйнував жертовник свого батька, присвячений Ваалові.
12Коли ви побачили, що Нахаш, цар Аммону, виступає проти вас, ви сказали мені: «Ні, цар мусить царювати над нами» — хоча наш Отець був вашим царем. 13Тепер ось цар, якого ви обрали й просили. Погляньте, наш Отець поставив над вами царя. 14Якщо ви боїтеся нашого Отця, служите йому й слухаєтеся його, і не бунтуєте проти його наказу, і якщо ви та ваш цар разом ітимете за нашим Отцем, то все буде добре. 15Але якщо ви не слухатиметеся нашого Отця й бунтуватимете проти його наказу, то рука нашого Отця буде проти вас, як була проти ваших предків.
16Тепер станьте і подивіться на цю велику річ, яку наш Отець збирається вчинити перед вашими очима. 17Хіба сьогодні не жнива пшениці? Я покличу нашого Отця — і він пошле грім та дощ, щоб ви зрозуміли, яким великим було в очах нашого Отця те зло, що ви просили собі царя. b b v17 Під час жнив пшениці на початку літа дощ майже ніколи не випадає, тож раптова гроза була безсумнівним знаком від нашого Отця.
18Самуїл заволав до нашого Отця, і того дня він послав грім та дощ, і весь народ сильно злякався нашого Отця й Самуїла.
19Весь народ сказав Самуїлові: «Молися до твого Отця за твоїх слуг, щоб ми не померли, бо ми додали зло до всіх наших гріхів, попросивши собі царя.»
20Самуїл сказав народові: «Не бійтеся. Ви вчинили все це зло, та все ж не відвертайтеся від нашого Отця, служіть йому всім своїм серцем. 21Не звертайтеся до порожніх ідолів — немає від них ні допомоги, ні визволення, бо вони порожні. 22Бо наш Отець не покине свого народу заради свого великого імені. Він зволив зробити вас своїм власним народом. 23Я теж ніколи не згрішив би проти нашого Отця, переставши молитися за вас, і я навчатиму вас доброї та правої дороги. 24Тільки бійтеся нашого Отця і служіть йому вірно всім своїм серцем, пам’ятайте про великі діла, які він учинив для вас. 25Але якщо ви й надалі чинитимете зло, то і ви, і ваш цар будете знищені.»
