Ніщо не сховане від нашого Отця
Застереження від лицемірства й жадібності, закріплені історією про багача, що будує більші клуні тієї ночі, коли помирає. Далі протилежне: горобці, ворони й лілеї, і наш Отець, який знає, чого вам треба. Слугам велено бути одягненими й пильнувати, а Ісус каже, що приносить розділення.
12 1Тим часом, коли зібралися тисячі людей, так що топтали одне одного, Ісус почав говорити насамперед до своїх учнів: «Стережіться закваски фарисеїв, тобто лицемірства. 2Немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим. 3Тож усе, що ви сказали в темряві, почується у світлі, а що ви шепотіли у внутрішніх кімнатах, проголоситься з дахів.
4«Кажу ж вам, друзі мої: не бійтеся тих, хто вбиває тіло, а потім не може зробити нічого більше. 5Я покажу вам, кого треба боятися: бійтеся того, хто, вбивши, має владу вкинути вас у пекло. Так, кажу вам, його бійтеся.
6Хіба не продають п’ять горобців за дві дрібні монети? Проте жоден з них не забутий перед нашим Отцем. a a v6 Асарій — дрібна мідна монета невеликої вартості; за дві такі монети купували п’ять горобців. 7Але навіть волосся на вашій голові все полічене. Не бійтеся — ви вартніші за багатьох горобців.
8«І кажу вам: кожного, хто визнає мене перед людьми, визнає і Син Людський перед ангелами нашого Отця. 9А хто зречеться мене перед людьми, того зречуться перед ангелами нашого Отця. 10Кожному, хто скаже слово проти Сина Людського, проститься, але хто богохульствуватиме проти Святого Духа, тому не проститься. 11Коли вас приведуть до синагог, до начальників і до влади, не турбуйтеся, як вам захищатися чи що казати, 12бо Святий Дух тієї ж години навчить вас, що треба казати.»
Безумець, який забув нашого Отця
13Хтось із натовпу сказав йому: «Учителю, скажи моєму братові, щоб поділив зі мною спадщину.»
14Але Ісус відповів йому: «Чоловіче, хто поставив мене суддею чи посередником над вами?» 15І сказав їм: «Глядіть! Стережіться всякої зажерливості, бо життя людини не залежить від того, скільки майна вона має.»
16І розповів їм притчу: «В одного багатія земля вродила щедрий урожай.
17І подумав він сам собі: „Що мені робити? Немає куди зібрати свій урожай.“ 18Тож сказав: „Ось що зроблю: розберу свої клуні та збудую більші, і зберу туди все своє зерно й усе своє добро.“ 19І скажу душі своїй: „Душе, маєш багато добра, складеного на багато років. Спочивай, їж, пий, тішся життям.“
20Але наш Отець сказав йому: „Безумцю! Цієї ночі душу твою заберуть від тебе. Кому ж тоді дістанеться те, що ти наготував?“ 21Так буває з кожним, хто збирає скарби для себе, а не багатіє для нашого Отця.»
Наш Отець знає, що вам потрібно
22Тоді Ісус сказав своїм учням: «Тому кажу вам: не турбуйтеся про своє життя, що будете їсти, ні про тіло, у що одягнетеся. 23Бо життя більше за їжу, і тіло більше за одяг. 24Погляньте на воронів: вони не сіють і не жнуть, не мають ні комори, ні клуні, та наш Отець годує їх. Наскільки ж ви цінніші за птахів! 25Хто з вас, турбуючись, може додати до свого життя бодай одну годину? 26Коли ж ви й такої дрібниці не можете зробити, чому турбуєтеся про решту? 27Погляньте, як ростуть лілеї: не трудяться й не прядуть. Та кажу вам: навіть Соломон у всій своїй пишноті не вбирався так, як одна з них. 28Якщо ж траву в полі, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, наш Отець так одягає, то наскільки більше вас, маловіри!
29Не шукайте, що вам їсти чи пити, і не тривожтеся. 30Бо всього цього шукають народи світу, а ваш Отець знає, що це вам потрібно. 31Натомість шукайте Царства нашого Отця, і це вам додасться.
32«Не бійтеся, мале стадо, бо ваш Отець уподобав дати вам Царство. 33Продайте своє майно й роздайте бідним. Робіть собі гаманці, що не старіють, — невичерпний скарб на небесах, куди не підходить злодій і де не нищить міль. 34Бо де ваш скарб, там буде й ваше серце.
Будьте готові, коли повернеться господар
35«Нехай стегна ваші будуть підперезані, а світильники — запалені, 36наче слуги, що чекають на свого господаря, коли він повернеться з весільного бенкету, щоб відчинити йому відразу, тільки-но він прийде й постукає. 37Блаженні ті слуги, яких господар, прийшовши, застане пильними. Істинно кажу вам: він підпережеться, посадить їх за стіл і, підійшовши, служитиме їм. 38Чи прийде він опівночі, чи перед світанком, блаженні ті слуги, якщо він застане їх готовими. 39Знайте ж те, що якби господар дому знав, о котрій годині прийде злодій, то не дозволив би вломитися у свій дім. 40Будьте готові й ви, бо Син Людський прийде тієї години, якої не сподіваєтеся.»
41Петро сказав: «Господи, чи цю притчу ти говориш нам, чи всім?»
42Господь відповів: «Хто ж той вірний і розумний управитель, якого господар поставить над своєю челяддю, щоб вчасно видавати їм їхню пайку? 43Блаженний той слуга, якого господар, повернувшись, застане за цим ділом. 44Істинно кажу вам: він поставить його над усім своїм майном. 45Але якщо той слуга скаже собі: „Мій господар бариться з приходом,“ і почне бити слуг і служниць, їсти, пити й напиватися, 46то господар того слуги прийде того дня, якого він не сподівається, і о тій годині, якої не знає, і розітне його надвоє, і призначить йому місце серед невірних. 47Той слуга, який знав волю свого господаря, але не приготувався й не вчинив за його волею, дістане багато ударів. 48А той, хто не знав, але зробив щось варте кари, дістане мало ударів. Від кожного, кому дано багато, багато й вимагатимуть; а кому багато довірено, з того більше й запитають.
Син приносить вогонь, а не мир
49«Я прийшов кинути вогонь на землю, і як би я хотів, щоб він уже розгорівся! 50Але я маю прийняти хрещення, і як же мені тяжко, доки воно не звершиться! 51Чи ви думаєте, що я прийшов дати землі мир? Ні, кажу вам, а розділення. 52Бо віднині п’ятеро в одному домі будуть розділені: троє проти двох і двоє проти трьох. 53Розділяться батько проти сина й син проти батька, мати проти дочки й дочка проти матері, свекруха проти своєї невістки й невістка проти свекрухи.»
54Він також казав до натовпу: «Коли ви бачите хмару, що здіймається на заході, то відразу кажете: „Буде дощ“, — і так і стається.
55А коли повіє південний вітер, кажете: „Буде спека“, — і так воно й буває. 56Лицеміри! Обличчя землі й неба ви вмієте розпізнавати. Чому ж не вмієте розпізнати цього теперішнього часу?
57«А чому ви й самі не судите, що справедливе? 58Коли ти йдеш зі своїм супротивником до правителя, постарайся по дорозі залагодити з ним справу, щоб він не потяг тебе до судді, а суддя не віддав тебе наглядачеві, а наглядач не вкинув тебе до в’язниці. 59Кажу тобі: ти не вийдеш звідти, доки не віддаси й останнього гроша.»