Прийди до Отця в молитві
Коли його питають, як молитися, Ісус дає слова, що починаються з «Отче», а потім розповідає про сусіда, який опівночі грюкає у двері. Звинувачений у тому, що виганяє демонів Вельзевулом, він відповідає на закид, а потім обертається до фарисеїв і законників із довгим рядом «горе» за їхню охайну релігію.
11 1Він молився в одному місці; коли закінчив, один із Його учнів сказав Йому: «Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів».
2Він сказав їм: «Коли молитеся, кажіть: Отче, нехай святиться ім’я твоє. Нехай прийде царство твоє. 3Хліб наш насущний дай нам на кожен день. 4І прости нам гріхи наші, бо й ми самі прощаємо кожному, хто винен нам. І не введи нас у спокусу».
5Він сказав їм: «Хто з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі й скаже йому: „Друже, позич мені три хлібини,
6«бо прийшов до мене мій друг з дороги, а я не маю чого поставити перед ним,“
7«а той зсередини відповість: „Не турбуй мене, двері вже замкнені, і діти мої в ліжку зі мною. Не можу встати й дати тобі що-небудь“?
8«Кажу вам: навіть якщо сонний друг не встане й не дасть йому нічого тільки тому, що вони друзі, то безсоромна наполегливість того, хто просить, таки підніме сонного дати йому все, чого той потребує».
9«Кажу вам: просіть — і буде дано вам; шукайте — і знайдете; стукайте — і буде відчинено вам.
10«Бо кожен, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; а хто стукає, тому відчинять.
11«Який з-поміж вас батько, коли син попросить у нього рибу, подасть йому замість риби змію;
12«або коли попросить яйце, подасть йому скорпіона?
13«Тож якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари своїм дітям, то наскільки більше Небесний Отець дасть Святого Духа тим, хто просить у нього!»
Царство нашого Отця прийшло
14Виганяв Він демона, що був німий. Коли той вийшов, німий заговорив, і натовпи дивувалися. 15Але дехто з них сказав: «Силою Вельзевула, володаря демонів, Він виганяє демонів». 16а інші, випробовуючи Його, домагалися від Нього знамення з неба.
17Але Він, знаючи їхні думки, сказав їм: «Кожне царство, розділене в собі, запустіє, а дім, поділений проти дому, падає.
18«Якщо ж і сатана розділився сам у собі, то як устоїть його царство? Адже ви кажете, що Я виганяю демонів силою Вельзевула.
19«А якщо Я виганяю демонів силою Вельзевула, то чиєю силою виганяють їх ваші сини? Тому вони будуть вам суддями.
20«Та коли Я виганяю демонів перстом нашого Отця, то прийшло вже до вас Царство нашого Отця.
21«Коли сильний чоловік, добре озброєний, стереже свій палац, його добро в безпеці.
22«Але коли нападе на нього сильніший і здолає його, то забере зброю, на яку той покладався, і розділить його здобич.
23«Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
24«Коли нечистий дух виходить із людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спочинку. Не знайшовши, каже: „Повернуся до свого дому, звідки вийшов.“ 25І коли приходить, знаходить дім виметений і прибраний.
26«Тоді йде й бере сім інших духів, лютіших за себе; вони входять і живуть там, і стає для тієї людини останнє гірше за перше».
27Коли Він це казав, одна жінка з натовпу вигукнула: «Блаженне лоно, що носило Тебе, і груди, що годували Тебе!»
28Але Він сказав: «Блаженні радше ті, хто слухає слово нашого Отця й дотримується його!»
Тут Той, Хто більший за Йону
29Коли збиралися натовпи, Він почав говорити: «Цей рід — рід злий. Він прагне знамення, та не дасться йому іншого знамення, крім знамення Йони. 30Бо як Йона став знаменням для жителів Ніневії, так само буде й Син Людський для цього роду. 31Цариця півдня стане на суд із людьми цього роду й осудить їх, бо вона прийшла з краю землі послухати Соломонову мудрість, і ось, тут більше за Соломона.
32«Люди Ніневії встануть на суд разом із цим родом і осудять його, бо вони покаялися від проповіді Йони, а ось тут хтось більший за Йону.
Світильник тіла
33«Ніхто, запаливши світильник, не ставить його в підвалі чи під посудиною, а на підставці, щоб ті, хто входить, бачили світло. 34Світильник для тіла — це твоє око. Коли око твоє чисте, то й усе тіло твоє світле; коли ж лихе, то й тіло твоє темне.
35«Тож дивися, щоб світло, яке в тобі, не було темрявою.
36«Отже, якщо все тіло твоє світле й немає в ньому жодної темної частини, то воно буде зовсім світле, немов світильник, що осяває тебе своїм промінням».
Горе порожній релігії
37Коли Він говорив, один фарисей запросив Його пообідати в себе; Він увійшов і сів за стіл. 38Фарисей здивувався, побачивши, що Він перед обідом спершу не вмився.
39А Господь сказав йому: «Ось ви, фарисеї, чистите чашу й миску ззовні, а всередині ви повні захланності та зла. 40Нерозумні! Хіба Той, Хто створив зовнішнє, не створив і внутрішнього?
41«Тож краще дайте бідним те, що всередині, і тоді все стане для вас чистим.
42«Але горе вам, фарисеї! Ви даєте десятину з м’яти, рути та всякого зілля, а нехтуєте справедливістю й любов’ю нашого Отця. Це належало робити, не залишаючи й того.
43«Горе вам, фарисеї! Бо ви любите передні сидіння в синагогах і привітання на майданах.
44«Горе вам! Бо ви — немов непомітні могили, і люди ходять по них, не знаючи того».
45Один із законників відповів Йому: «Учителю, кажучи таке, Ти ображаєш і нас».
46А Він сказав: «Горе й вам, законникам! Бо ви навантажуєте людей тягарями непосильними, а самі й пальцем не торкаєтеся тих тягарів.
47«Горе вам! Ви будуєте гробниці пророкам, а ваші батьки повбивали їх.
48«Отже, ви свідки й схвалюєте вчинки ваших батьків, бо вони повбивали їх, а ви будуєте їм гробниці.
49«Тому й мудрість нашого Отця сказала: „Пошлю до них пророків та апостолів, і декого з них вони вб’ють, а декого гнатимуть,“
50«щоб на цьому роді відомщена була кров усіх пророків, пролита від заснування світу,
51«від крові Авеля до крові Захарії, який загинув між жертовником і святилищем. Так, кажу вам, відомститься вона на цьому роді.
52«Горе вам, законники! Бо ви забрали ключ пізнання: самі не ввійшли, та й тим, хто входив, заборонили».
53Коли Він вийшов звідти, книжники та фарисеї почали люто напосідати на Нього, допитуючи Його про багато чого, 54чигаючи на Нього, щоб піймати Його на якомусь слові.
