Діяння апостолів 11

11 ¹Апостоли та брати в Юдеї почули, що й язичники прийняли слово нашого Отця. ²І коли Петро прийшов до Єрусалима, прибічники обрізання почали дорікати йому, ³кажучи: «Ти заходив до необрізаних людей і їв разом із ними.»

⁴Та Петро почав докладно, крок за кроком, пояснювати їм: ⁵Молячись у місті Йоппії, я впав у захват і побачив видіння: величезне полотнище, наче простирадло, спускалося з неба за чотири кінці й сягнуло мене. ⁶Придивившись до нього уважно, я побачив чотириногих тварин, диких звірів, плазунів і птахів.

⁷І почув я голос, що говорив мені: «Встань, Петре, заколи та їж.»

⁸Та я відповів: «Ні в якому разі, Господи, бо ніколи нічого опоганеного чи нечистого не входило в мої уста.»

⁹Але голос із неба відповів удруге: «Що наш Отець очистив, того не називай опоганеним.» ¹⁰Так сталося тричі, і все це знову було піднято на небо. ¹¹І саме тоді троє чоловіків, посланих до мене з Кесарії, підійшли до дому, де ми перебували. ¹²Дух сказав мені йти з ними, не роблячи жодної різниці. Разом зі мною пішли й ці шестеро братів, і ми ввійшли в дім того чоловіка.

¹³Він розповів нам, як побачив ангела, що стояв у його домі й казав: «Пошли до Йоппії та приклич Симона, якого звуть Петром; ¹⁴він перекаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім.» ¹⁵Коли я почав говорити, Святий Дух зійшов на них, як і на нас спочатку.

¹⁶Тоді я згадав слова нашого Господа Ісуса: «Іван хрестив водою, а ви будете охрещені Святим Духом.» ¹⁷Якщо наш Отець дав їм такий самий дар, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб ставати на дорозі нашому Отцеві?

¹⁸Почувши це, вони заспокоїлися і прославили нашого Отця, кажучи: «Отже, наш Отець дарував і язичникам покаяння, що веде до життя.»

Родина нашого Отця зростає в Антіохії

¹⁹Ті, що розсіялися через переслідування, яке почалося через Степана, дійшли аж до Фінікії, Кіпру та Антіохії, звіщаючи слово нікому, окрім юдеїв. ²⁰Але деякі з них — люди з Кіпру та Кирени — прийшовши до Антіохії, звернулися й до елліністів, звіщаючи добру звістку про Господа Ісуса. ^a a v20 Елліністи: люди, що розмовляли грецькою, імовірно, язичники в цьому контексті. ²¹Рука Господа Ісуса була з ними, і багато хто увірував та навернувся до Господа. ²²Звістка про це дійшла до церкви в Єрусалимі, і вони послали Варнаву до Антіохії. ²³Прибувши, він побачив благодать нашого Отця й зрадів, закликаючи всіх триматися Господа всім серцем. ²⁴Бо він був добра людина, сповнена Святого Духа й віри. І багато людей приєдналося до Господа.

²⁵Тоді Варнава подався до Тарса, щоб розшукати Савла, ²⁶і, знайшовши його, привів до Антіохії. Цілий рік вони збиралися з церквою й навчали багато людей, і саме в Антіохії учнів уперше назвали християнами. ^b b v26 Ім’я «християни» означає «ті, що належать Христові» — уперше послідовників Ісуса назвали його ім’ям.

²⁷У ті дні з Єрусалима до Антіохії прийшли пророки. ²⁸Один із них, на ім’я Агав, устав і через Духа провістив, що на весь світ прийде великий голод, — і це сталося за днів Клавдія. ²⁹Тоді учні вирішили, кожен за своєю спроможністю, послати допомогу братам, що жили в Юдеї. ³⁰Так вони й зробили, пославши її старійшинам через Варнаву та Савла.