Відкинутий улюблений Син Отця
Притча про виноградарів, які вбивають сина господаря, влучає в провідників, що слухають. Ісус уникає пасток щодо податків і воскресіння, називає найбільшою любов до нашого Отця і до ближнього, викриває книжників, що поїдають доми вдів, а потім хвалить дві лепти вдови.
12 1Почав говорити до них притчами: «Один чоловік насадив виноградник, обгородив його, викопав яму для чавила, збудував башту, здав його в оренду виноградарям і відійшов. 2Коли настав час збору врожаю, послав він раба до виноградарів, щоб узяти частину плодів з виноградника. 3Та вони схопили його, побили й відіслали ні з чим. 4Знову послав до них іншого раба; та вони побили його по голові й зневажили. 5Послав ще одного, і того вбили — потім ще багатьох: одних побили, а інших повбивали.»
6Був у нього ще один — улюблений син; останнім послав його до них, кажучи: «Поважатимуть мого сина.» a a v6 Господар виноградника, який посилає свого єдиного улюбленого сина, — це наш Отець, який посилає Ісуса: те саме слово, яке Отець промовив над ним при його хрещенні, — «мій улюблений Син».
7«Та виноградарі сказали один одному: „Це спадкоємець. Ходімо вб’ємо його — і спадщина буде наша.“ 8Тож схопили його, вбили й викинули геть із виноградника. 9То що ж зробить господар виноградника? Він прийде, вигубить виноградарів, а виноградник віддасть іншим. 10Хіба ви не читали цього Писання: „Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем; 11це вчинив наш Отець, і дивне воно в наших очах“?»
12Хотіли вони схопити його, та боялися натовпу, бо зрозуміли, що притчу він розповів проти них. Тож залишили його й пішли геть.
Віддайте кесареві, віддайте Отцеві
13І послали до нього декого з фарисеїв та іродіан, щоб упіймати його на слові. 14Прийшовши, сказали йому: «Учителю, ми знаємо, що ти правдивий і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя, а правдиво навчаєш дороги нашого Отця. Чи годиться платити податок кесареві, чи ні? Платити нам, чи не платити?»
15Але він, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: «Чому ви випробовуєте мене? Принесіть мені срібняк, щоб я поглянув.» 16Вони принесли, і він запитав їх: «Чиє це зображення та напис?» Вони відповіли йому: «Кесаря.»
17Ісус сказав їм: «Віддайте кесареві кесареве, а нашому Отцеві — те, що належить нашому Отцеві.» І дивувалися вони з нього.
Отець живих
18І прийшли до нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння. І запитали його, кажучи:
19«Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, але не залишить дитини, то брат має взяти її за дружину й продовжити рід свого брата. 20Було семеро братів; перший одружився і, помираючи, не залишив дітей. 21Тоді другий одружився з нею й помер, не залишивши дітей. І третій так само. 22І ніхто із сімох не залишив дітей. Останньою з усіх померла й жінка. 23При воскресінні, коли воскреснуть, чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.»
24Ісус сказав їм: «Хіба не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ні Писань, ні сили нашого Отця? 25Бо коли мертві воскреснуть, не женяться й не виходять заміж, а є як ангели на небесах. 26А про те, що мертві воскресають, хіба ви не читали в книзі Мойсея, у розповіді про кущ, як наш Отець сказав йому: „Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова“? 27Він не Бог мертвих, а живих. Ви дуже помиляєтеся.»
Люби Отця всім своїм єством
28Підійшов один книжник, почув, як вони сперечаються, побачив, що Ісус добре відповів, і запитав: «Яка заповідь найважливіша з усіх?»
29Ісус відповів: «Найважливіша ось яка: „Слухай, Ізраїлю: наш Отець — один.“ 30Люби свого Отця всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім розумом своїм, і всією силою своєю.»
31«Друга ось яка: „Люби ближнього свого, як самого себе.“ Немає іншої заповіді, більшої за ці.»
32Книжник сказав йому: «Добре сказав ти, Учителю, правдиво, що він один і немає іншого, крім нього. 33І любити його всім серцем, і всім розумінням, і всією силою, і любити ближнього свого, як самого себе, — це набагато більше за всі цілопалення та жертви.»
34Побачивши, що той мудро відповів, Ісус сказав йому: «Ти недалеко від Царства нашого Отця.» І після того ніхто вже не наважувався його ні про що запитувати.
Чий Син Месія?
35Навчаючи в храмі, Ісус запитав: «Як книжники можуть казати, що Христос — син Давида?
36Сам Давид сказав у Святому Дусі: „Сказав наш Отець Господеві моєму: «Сядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх під ноги твої.»“
37«Сам Давид називає Христа Господом. Як же Христос може бути сином Давида?» І великий натовп залюбки слухав його.
Стережіться порожньої релігії
38І в науці своїй казав: «Стережіться книжників, які люблять ходити в довгих шатах і щоб їх вітали на майданах, 39і займати перші місця в синагогах, і почесні місця на бенкетах, 40які поїдають доми вдовині й довго напоказ моляться. Вони приймуть тяжчий осуд.»
Дар удови
41Сівши навпроти скарбниці, він дивився, як натовп кидає гроші до скарбниці; і багато заможних кидали багато. 42І підійшла одна бідна вдова та вкинула дві дрібні мідні монети, вартістю в гріш. b b v42 Дві лепти були найдрібнішими монетами в обігу — разом вони коштували лише кілька хвилин праці, це найменше, що людина могла дати.
43Покликавши своїх учнів, він сказав: «Істинно кажу вам: ця бідна вдова вкинула більше за всіх, хто клав до скарбниці. 44Бо всі вони клали з достатку свого, а вона зі своєї вбогості поклала все, що мала, — увесь свій прожиток.»
