Євангеліє від Марка 13

13 ¹Коли Ісус виходив із храму, один із його учнів сказав йому: «Учителю, поглянь! Яке величезне каміння, які чудові будівлі!»

²Ісус відповів йому: «Бачиш ці великі будівлі? Не залишиться тут каменя на камені — усе буде зруйноване».

³Коли він сидів на Оливній горі навпроти храму, Петро, Яків, Іван та Андрій запитали його наодинці: ⁴«Скажи нам, коли це станеться і яка ознака покаже, що все це має незабаром сповнитися?»

⁵Ісус почав говорити їм: «Стережіться, щоб ніхто вас не звів. ⁶Багато хто прийде в моє ім’я, запевняючи: „Це я“, — і зведуть багатьох. ⁷Коли почуєте про війни та чутки про війни, не тривожтеся — це мусить статися, але це ще не кінець. ⁸Повстане народ проти народу і царство проти царства, будуть землетруси в різних місцях, буде голод — це початок пологових болів.

⁹Пильнуйте себе. Вас видаватимуть до судів і битимуть у синагогах. Через мене ви станете перед намісниками та царями, щоб свідчити їм. ¹⁰Але спершу Добра Звістка має бути проголошена всім народам. ¹¹Коли вас арештовуватимуть і видаватимуть, не турбуйтеся заздалегідь, що казати. Говоріть те, що буде дано вам тієї години, бо не ви будете говорити, а Святий Дух.

¹²Брат видасть брата на смерть, а батько — свою дитину. Діти повстануть проти батьків і віддадуть їх на смерть. ¹³Усі ненавидітимуть вас через моє ім’я, але хто витерпить до кінця, той буде спасенний.

¹⁴Коли ж побачите гидоту спустошення, що стоїть там, де не повинна стояти (читачу, зверни увагу), тоді ті, хто в Юдеї, нехай тікають у гори. ^a a v14 «Гидота спустошення» походить від Даниїла — блюзнірський вчинок, що оскверняє храм; Ісус розглядає його як ще майбутню ознаку, на яку його слухачі мають зважати. ¹⁵Хто на даху, нехай не сходить і не входить до оселі, щоб узяти щось із неї. ¹⁶А хто в полі, нехай не вертається назад узяти свій одяг. ¹⁷Як страшно буде в ті дні вагітним жінкам і тим, що годують грудьми! ¹⁸Моліться, щоб це не сталося взимку, ¹⁹бо ті дні принесуть таке страждання, якого не було від часу, коли наш Отець створив світ, аж дотепер, і ніколи більше не буде. ²⁰Якби Владика не скоротив тих днів, ніхто б не вцілів; але Владика скоротив їх заради вибраних, яких він обрав. ²¹Тоді, якщо хтось скаже вам: „Дивись, ось Христос!“ або: „Дивись, он там!“ — не вірте цьому. ²²Бо з’являться фальшиві христи та фальшиві пророки й чинитимуть знамення та чудеса, щоб звести, якщо можливо, і вибраних. ²³Тож будьте пильні; я сказав вам усе наперед.

²⁴Але в ті дні, після того страждання, сонце потьмяніє, і місяць не дасть свого світла; ²⁵зорі падатимуть з неба, і сили небесні захитаються. ²⁶Тоді побачать Сина Людського, що йтиме на хмарах із великою силою та славою. ²⁷Він пошле своїх ангелів і збере своїх вибраних від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.

²⁸Навчіться цього від смоковниці: коли її гілка стає м’якою й випускає листя, ви знаєте, що літо близько. ²⁹Так само, коли побачите, що це діється, знайте, що він близько, біля дверей. ³⁰Істинно кажу вам: не перейде це покоління, аж поки все це не станеться. ³¹Небо й земля перейдуть, але мої слова ніколи не перейдуть.

Лише Отець знає ту годину

³²Але про той день чи годину ніхто не знає — ні ангели на небі, ні Син, лише Отець. ³³Будьте пильні! Пильнуйте! Бо не знаєте, коли настане той час.

³⁴Це як чоловік, що вирушає в дорогу: він залишає свій дім, дає своїм слугам владу — кожному своє завдання — і наказує воротареві пильнувати. ³⁵Тож пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому — увечері, опівночі, коли заспіває півень, чи на світанку. ³⁶Щоб, прийшовши зненацька, він не застав вас сплячими. ³⁷А що кажу вам, кажу всім: Пильнуйте!»