Євангеліє від Луки 19

19 ¹Ісус увійшов до Єрихона й проходив через нього. ²А був там чоловік на ім’я Закхей; він був начальником митників і був багатий. ³Він хотів побачити, хто такий Ісус, але не міг через натовп, бо був малого зросту. ⁴Тож він побіг наперед і виліз на сикомору, щоб побачити його, бо Ісус мав проходити тією дорогою.

⁵Коли Ісус дійшов до того місця, глянув угору й сказав йому: «Закхею, мерщій злізай, бо сьогодні я маю зупинитися в твоєму домі».

⁶І той мерщій зліз і радо прийняв його. ⁷Побачивши це, усі почали нарікати: «Він зайшов у гості до грішного чоловіка».

⁸Закхей став і сказав Господу: «Ось, Господи, половину свого майна я віддаю бідним, і якщо я когось скривдив, то поверну вчетверо більше».

⁹Ісус сказав йому: «Сьогодні прийшло спасіння до цього дому, бо й він син Авраамів. ¹⁰Бо Син Людський прийшов, щоб знайти й спасти загублене».

Вірні раби очікують Царя

¹¹Коли вони це слухали, він додав притчу, бо був близько від Єрусалима, і вони думали, що Царство нашого Отця з’явиться негайно.

¹²Тож він сказав: «Один знатний чоловік вирушив у далеку країну, щоб здобути собі царство й повернутися. ¹³Покликавши десятьох своїх рабів, він дав кожному платню приблизно за три місяці й сказав: „Торгуйте цим, доки я не повернуся“. ¹⁴Але його співвітчизники ненавиділи його й послали за ним послів, кажучи: „Не хочемо, щоб цей чоловік царював над нами“.

¹⁵Повернувшись, здобувши царство, він звелів покликати рабів, яким дав гроші, щоб довідатися, що вони заробили. ¹⁶Перший прийшов і сказав: „Пане, твої гроші принесли вдесятеро більше“.

¹⁷Той відповів: „Молодець, добрий рабе! Оскільки ти був вірний у малому, матимеш владу над десятьма містами“.

¹⁸І другий прийшов, кажучи: „Пане, гроші, які ти мені дав, принесли вп’ятеро більше“.

¹⁹І він сказав йому: „Матимеш владу й над п’ятьма містами“.

²⁰Потім прийшов інший і сказав: „Пане, ось твої гроші, які я зберігав загорнутими в хустину; ²¹бо я боявся тебе, тому що ти сувора людина: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв“.

²²Той відповів: „Твоїми ж устами суджу тебе, лукавий рабе! Ти знав, що я сувора людина, що беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв? ²³Чому ж тоді ти не поклав моїх грошей у банк? Повернувшись, я забрав би їх із відсотками“. ²⁴І він сказав тим, хто стояв поруч: „Заберіть у нього гроші й віддайте тому, хто має вдесятеро більше“.

²⁵І сказали йому: „Пане, він має вже вдесятеро більше!“ ²⁶„Кажу вам: кожному, хто має, додасться; а в того, хто не має, відберуть навіть те, що він має. ²⁷А тих ворогів моїх, що не хотіли, аби я царював над ними, приведіть сюди й убийте переді мною“».

Син входить до Єрусалима як Цар

²⁸Сказавши це, він пішов попереду, прямуючи вгору до Єрусалима.

²⁹Коли наблизився до Витфагії та Віфанії, біля гори, що зветься Оливною, він послав двох учнів, ³⁰кажучи: «Ідіть у село, що попереду. Увійшовши до нього, ви знайдете прив’язане осля, на яке ще ніхто ніколи не сідав. Відв’яжіть його й приведіть сюди. ³¹Якщо ж хтось запитає вас: „Навіщо відв’язуєте?“ — скажіть: „Господь його потребує“».

³²Ті, кого послали, пішли й знайшли все так, як він їм сказав. ³³Коли вони відв’язували осля, його господарі запитали їх: «Навіщо відв’язуєте осля?» ³⁴Вони відповіли: «Господь його потребує». ³⁵Вони привели його до Ісуса, накинули на осля свої плащі й посадили на нього Ісуса. ³⁶А коли він їхав, вони стелили свої плащі на дорозі. ³⁷Коли він наближався до схилу Оливної гори, весь натовп учнів почав радіти й гучно славити нашого Отця за всі могутні діла, які вони бачили, ³⁸кажучи: «Благословенний Цар, що приходить в ім’я нашого Отця! Мир на небі й слава на висотах!»

³⁹Деякі ж фарисеї з натовпу сказали йому: «Учителю, докори своїм учням».

⁴⁰Він відповів: «Кажу вам: якщо вони замовкнуть, то саме каміння закричить».

⁴¹А коли він наблизився й побачив місто, то заплакав над ним,

⁴²кажучи: «Якби ж і ти знав цього дня, що приносить тобі мир! Але тепер це сховано від твоїх очей. ⁴³Бо прийдуть дні, коли твої вороги насиплють навколо тебе вал, оточать тебе й стиснуть з усіх боків, ⁴⁴і зрівняють із землею тебе й твоїх дітей у твоїх мурах, і не залишать каменя на камені, бо ти не розпізнав часу свого відвідання». ^a a v44 «Час твого відвідання» — це час, коли Бог прийшов до Єрусалима в особі Ісуса.

Ісус очищає дім свого Отця

⁴⁵Увійшовши до храму, він почав виганяти тих, хто продавав,

⁴⁶Він казав їм: «Написано: „Дім мій буде домом молитви“, а ви зробили з нього вертеп розбійників».

⁴⁷Щодня він навчав у храмі, а первосвященники, книжники та старійшини народу шукали, як його вбити, ⁴⁸але не знаходили, що б удіяти, бо весь народ тримався його, слухаючи кожне його слово.