Послання Якова 2

2 ¹Брати мої й сестри, віруючи в нашого славного Господа Ісуса Христа, не виявляйте упередженості. ²Припустімо, у ваші збори входить чоловік із золотим перснем і в гарному вбранні, а також входить бідняк у вбогому одязі. ³Якщо ви звернете увагу на гарно одягненого й скажете: «Сідай тут, на добре місце», а біднякові скажете: «Стань там» чи «Сідай на підлогу біля моїх ніг», ⁴хіба ж ви не вчинили упереджено між собою й не стали суддями зі злими помислами? ⁵Послухайте, улюблені мої брати й сестри: хіба наш Отець не вибрав бідних цього світу, щоб вони були багаті вірою, спадкоємці Царства, обіцяного тим, хто любить його? ⁶А ви зневажили бідного. Хіба не багаті гноблять вас і тягнуть вас до суду? ⁷Хіба не вони зневажають славне ім’я, яким ви названі?

⁸Якщо ви справді виконуєте царський закон згідно з Писанням: «Люби ближнього свого, як самого себе», то добре робите.

⁹Але якщо ви виявляєте упередженість, то грішите, і закон викриває вас як порушників. ¹⁰Бо хто дотримується всього закону, але спотикається в одному, той винен у порушенні всього. ¹¹Адже наш Отець, який заборонив перелюб, заборонив також і вбивство. Тож якщо ти не чиниш перелюбу, але вбиваєш, то ти порушник закону. ¹²Говоріть і дійте як люди, яких судитимуть за законом свободи. ¹³Бо суд немилосердний до того, хто не виявив милосердя; милосердя тріумфує над судом.

Віра, що діє

¹⁴Яка користь, брати мої й сестри, якщо хтось говорить, що має віру, але не має діл? Чи може така віра спасти його? ¹⁵Припустімо, брат чи сестра бідно одягнені й не мають щоденної їжі, ¹⁶а хтось із вас скаже їм: «Ідіть з миром, грійтеся й живіться», але не дасть нічого для потреб їхнього тіла, — яка з того користь? ¹⁷Так само й віра сама по собі, якщо не супроводжується ділами, мертва. ¹⁸Але хтось скаже: «Ти маєш віру, а я маю діла». Покажи мені свою віру без діл, а я покажу тобі свою віру з моїх діл. ¹⁹Ти віриш, що наш Отець один; добре робиш. Навіть демони вірять у це — і тремтять. ²⁰Чи хочеш, щоб я показав тобі, нерозумна людино, що віра без діл марна? ²¹Хіба не ділами виправдався Авраам, наш батько, коли приніс свого сина Ісака на жертовник? ²²Ти бачиш, що віра діяла разом з його ділами, і віра стала довершеною через його діла. ²³Так сповнилося Писання: «Авраам повірив нашому Отцеві, і це було зараховано йому як праведність», — і був названий другом нашого Отця. ^a a v23 Авраам не просто вірив у нашого Отця — він був названий його другом. У цьому — суть того, чому наш Отець прагне нас: не заради слуг, які бояться його, а заради друзів, які знають його. ²⁴Ви бачите, що людина виправдовується ділами, а не тільки вірою. ²⁵Так само хіба не ділами виправдалася й блудниця Рахав, коли прийняла посланців і випустила їх іншою дорогою? ²⁶Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва.