1 Царів 21

21 ¹Після цих подій у Навота єзреелянина був виноградник в Єзреелі, поряд із палацом Ахава, царя Самарії. ²Ахав сказав Навотові: «Віддай мені свій виноградник під город, адже він поряд із моїм домом. А я дам тобі кращий виноградник або, якщо волієш, заплачу за нього сріблом.»

³Навот відповів Ахавові: «Ніколи, перед нашим Отцем, не віддам я тобі спадщини моїх батьків!» ^a a v3 За законом нашого Отця родова земля була тривалим спадком, що передавався з покоління в покоління, і її ніколи не можна було продати назавжди; Навот відмовив не через упертість, а через вірність.

⁴Ахав пішов додому похмурий і розгніваний через слова Навота єзреелянина: «Не віддам тобі спадщини моїх предків.» Він ліг на своє ліжко, відвернув обличчя й відмовився їсти. ⁵Прийшла його дружина Єзавель і запитала: «Чому ти такий похмурий, що й не їси?»

⁶Він відповів: «Я сказав Навотові єзреелянину: „Дозволь мені купити твій виноградник, або, якщо волієш, я дам тобі замість нього інший“, та він відказав: „Не віддам тобі свого виноградника“.»

⁷Його дружина Єзавель сказала: «Чи так ти царюєш над Ізраїлем? Устань, попоїж і звеселися — я віддам тобі виноградник Навота єзреелянина.»

⁸Вона написала листи від імені Ахава, запечатала їх його печаткою й надіслала старійшинам та вельможам, що жили з Навотом у його місті. ⁹У листах вона написала: «Оголосіть піст і посадіть Навота на чолі народу. ¹⁰Посадіть навпроти нього двох негідників, щоб свідчили проти нього: „Ти прокляв Бога й царя“. Потім виведіть його й побийте камінням на смерть.»

¹¹Люди його міста, старійшини й вельможі, що там жили, зробили так, як наказала їм Єзавель у листах, які надіслала їм. ¹²Вони оголосили піст і посадили Навота на чолі народу. ¹³Прийшли двоє негідників, сіли навпроти нього й свідчили проти Навота перед народом: «Навот прокляв Бога й царя.» Тоді вивели його за місто й побили камінням на смерть. ¹⁴Потім послали звістку Єзавелі: «Навота побито камінням на смерть.»

¹⁵Коли Єзавель почула, що Навота побито камінням на смерть, вона сказала Ахавові: «Устань, заволодій виноградником Навота єзреелянина, що його він відмовився продати тобі. Навот уже не живий — він мертвий.»

¹⁶Коли Ахав почув, що Навот мертвий, він підвівся й зійшов униз, щоб заволодіти виноградником Навота єзреелянина.

¹⁷Тоді було слово нашого Отця до Іллі тишбітянина:

¹⁸«Устань, зійди назустріч Ахавові, цареві Ізраїлю, що в Самарії. Він у виноградникові Навота, куди зійшов, щоб заволодіти ним. ¹⁹Скажи йому: „Так говорить наш Отець: Ти вбив, а ще й заволодів його майном?“ Потім скажи: „Так говорить наш Отець: На тому місці, де пси лизали кров Навота, лизатимуть і твою — так, саме твою“.»

²⁰Ахав сказав Іллі: «То ти знайшов мене, мій вороже!» Той відповів: «Я знайшов тебе, бо ти продався, щоб чинити зло в очах нашого Отця.»

²¹«Я наведу на тебе лихо, знищу тебе й вигублю в Ахава кожного чоловіка в Ізраїлі, раба й вільного. ²²Я зроблю твій дім подібним до дому Єровоама, сина Навата, і до дому Вааси, сина Ахії, бо ти розгнівив мене й призвів Ізраїль до гріха.» ²³А про Єзавель наш Отець теж сказав: «Пси зжеруть Єзавель біля муру Єзреелю. ²⁴Того з Ахавових, хто помре в місті, зжеруть пси, а хто помре в полі, того склюють птахи небесні.»

²⁵Не було нікого подібного до Ахава, що продався, аби чинити зло перед нашим Отцем, підбурюваний своєю дружиною Єзавеллю. ²⁶Він чинив украй гидко, ганяючись за ідолами, як амореї, яких наш Отець прогнав перед Ізраїлем.

²⁷Почувши ці слова, Ахав роздер свій одяг, укрив своє тіло веретищем, постив, лежав у веретищі й ходив пригнічений.

²⁸Тоді було слово нашого Отця до Іллі тишбітянина:

²⁹«Чи бачив ти, як Ахав упокорився переді мною? За те, що він упокорився переді мною, Я не наведу лиха за його днів; наведу його на його дім за днів його сина.»