Євангеліє від Луки 3

3 ¹П’ятнадцятого року правління кесаря Тиберія, коли Понтій Пилат був намісником Юдеї, Ірод — тетрархом Галілеї, його брат Филип — тетрархом землі Ітуреї та Трахонітиди, а Лісаній — тетрархом Авіліни, ²за первосвящеників Анни та Каяфи, було слово нашого Отця до Івана, сина Захарія, у пустелі. ³І пройшов він усю околицю Йордану, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів, ⁴як написано в книзі слів пророка Ісаї: «Голос того, хто кличе в пустелі: Приготуйте дорогу Господеві, вирівняйте його стежки. ⁵Кожна долина наповниться, а кожна гора й пагорб знизяться. Криві дороги стануть прямими, а нерівні шляхи — рівними, ⁶І всяке тіло побачить спасіння нашого Отця».

⁷Тож казав Іван до натовпів, що приходили хреститися в нього: «Роде зміїний! Хто застеріг вас утікати від майбутнього гніву? ⁸Тож принесіть плід, гідний покаяння. І не починайте казати собі: „Наш батько — Авраам“. Бо кажу вам, що наш Отець може з цього каміння підняти дітей Авраамові. ⁹Уже й сокира лежить при корені дерев; кожне дерево, що не родить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь».

¹⁰І питали його натовпи: «Що ж нам робити?»

¹¹Він відповів: «Хто має дві сорочки, нехай поділиться з тим, хто не має; і хто має їжу, хай робить так само».

¹²Прийшли хреститися й митники та й кажуть йому: «Учителю, що нам робити?»

¹³«Не збирайте більше, ніж вам призначено», — сказав він їм.

¹⁴Питали його й воїни: «А ми — що нам робити?» Він сказав їм: «Нікого не кривдіть силою чи неправдивим звинуваченням; задовольняйтеся своєю платнею».

¹⁵Народ був у чеканні, і всі роздумували у своїх серцях про Івана, чи не Христос він часом. ¹⁶Іван відповів усім: «Я хрещу вас водою. Але йде сильніший за мене, і я не гідний розв’язати ремінця його сандалів. Він хреститиме вас Святим Духом та вогнем. ¹⁷У руці його віялка, і він очистить свій тік, збере пшеницю до своєї комори, а полову спалить вогнем незгасним».

¹⁸І багатьма іншими словами напучування Іван звіщав народові добру новину. ¹⁹А Ірода тетрарха, якого Іван викривав за Іродіаду, дружину його брата, і за все зло, що Ірод учинив, ²⁰Ірод до всього того додав ще й це: замкнув Івана у в’язниці.

Отець називає свого Сина улюбленим

²¹Коли ж хрестився весь народ, і Ісус охрестився. І коли він молився, відкрилося небо,

²²і Святий Дух зійшов на нього в тілесному вигляді, як голуб. І з неба пролунав голос: «Ти мій улюблений Син; тебе я вподобав».

²³Ісусові було близько тридцяти років, коли він почав своє служіння, і був він, як гадали, сином Йосипа, сина Ілія, ²⁴сина Матата, сина Левія, сина Мелхія, сина Яннія, сина Йосипа, ²⁵сина Мататії, сина Амоса, сина Наума, сина Еслія, сина Наггая, ²⁶сина Маата, сина Мататії, сина Семеїна, сина Йосиха, сина Йоди, ²⁷сина Йоанана, сина Риси, сина Зоровавеля, сина Салатіїла, сина Нирія, ²⁸сина Мелхія, сина Аддія, сина Косама, сина Елмадама, сина Іра, ²⁹сина Ісуса, сина Єлієзера, сина Йорима, сина Матата, сина Левія, ³⁰сина Симеона, сина Юди, сина Йосипа, сина Йонама, сина Еліакима, ³¹сина Мелеї, сина Менни, сина Мататая, сина Натана, сина Давида, ³²сина Єссея, сина Овида, сина Вооза, сина Салмона, сина Наасона, ³³сина Амінадава, сина Адміна, сина Арнія, сина Есрома, сина Фареса, сина Юди, ³⁴сина Якова, сина Ісака, сина Авраама, сина Тари, сина Нахора, ³⁵сина Серуха, сина Рагава, сина Фалека, сина Евера, сина Сали, ³⁶сина Каїнана, сина Арфаксада, сина Сима, сина Ноя, сина Ламеха, ³⁷сина Мафусала, сина Еноха, сина Яреда, сина Малелеїла, сина Каїнана, ³⁸сина Еноса, сина Сифа, сина Адама, сина нашого Отця.