Чоловік, сліпий від народження
Чоловікові, сліпому від народження, мажуть очі глиною, він умивається і бачить — і так у ньому являються діла нашого Отця. Двічі допитаний, він не дає себе переконати: був сліпий, а тепер бачить. Синагога виганяє його, Ісус знаходить його, а ті, хто певен свого зору, — сліпі.
9 1Проходячи, Ісус побачив чоловіка, сліпого від народження. 2Учні запитали його: «Равві, хто згрішив — цей чоловік чи його батьки, — що він народився сліпим?»
3«Не згрішив ні цей чоловік, ні його батьки», — відповів Ісус, — «але це сталося, щоб на ньому виявилися діла нашого Отця. a a v3 Ісус відмовляється тлумачити сліпоту цього чоловіка як кару за гріх. Натомість він вказує на нашого Отця, чия відкупна праця явиться саме там, де світ бачив лише поразку. 4Мусимо робити діла того, хто послав мене, доки триває день; надходить ніч, коли ніхто не зможе працювати. 5Доки я у світі, я — світло світу».
6Сказавши це, він плюнув на землю, зробив болото зі слини й помазав ним очі чоловікові.
7Він сказав йому: «Іди, умийся в купальні Сілоам» (що означає Посланий). Тож чоловік пішов, умився і повернувся зрячим.
8Сусіди й ті, хто раніше бачив, як він жебрав, казали: «Хіба це не той, що сидів і просив милостиню?» 9Одні казали: «Це він». Інші казали: «Ні, він лише схожий на нього». А він повторював: «Це я».
10Тоді вони запитали його: «Як же відкрилися твої очі?»
11Він відповів: «Чоловік, якого звати Ісус, зробив болото, помазав мені очі й сказав: „Іди до Сілоаму та вмийся“. Тож я пішов, умився і прозрів».
12Вони сказали йому: «Де він?» Він відповів: «Не знаю».
13Привели до фарисеїв чоловіка, що був сліпим. 14А був день суботній, коли Ісус зробив болото й відкрив йому очі. 15Тож і фарисеї знову запитали його, як він прозрів. Він сказав їм: «Він поклав мені на очі болото, і я вмився, і тепер бачу».
16Деякі фарисеї казали: «Цей чоловік не від Бога, бо не дотримується суботи». Інші ж казали: «Як може грішний чоловік робити такі знамення?» І сталася між ними незгода.
17Знову запитали сліпого: «А ти що скажеш про нього, адже він відкрив тобі очі?» Він відповів: «Він пророк».
18Юдеї не вірили, що він був сліпим і прозрів, аж доки не покликали батьків того, хто прозрів. 19Вони запитали їх: «Це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить?»
20Його батьки відповіли: «Ми знаємо, що це наш син і що він народився сліпим. 21А як він тепер бачить — не знаємо, і хто відкрив йому очі — не знаємо. Запитайте його самого — він дорослий, сам за себе скаже». 22Так сказали його батьки, бо боялися юдеїв, оскільки юдеї вже змовилися, що коли хтось визнає Ісуса Христом, той буде вигнаний із синагоги. b b v22 Бути вигнаним із синагоги означало цілковите суспільне й релігійне відлучення від юдейської громади. 23Тому його батьки й сказали: «Він дорослий, запитайте його».
24Тож удруге покликали чоловіка, що був сліпим, і сказали: «Віддай славу Богу. Ми знаємо, що цей чоловік грішник».
25Він відповів: «Чи він грішник — не знаю. Одне знаю: я був сліпим, а тепер бачу».
26Вони сказали йому: «Що він тобі зробив? Як відкрив тобі очі?»
27Він відповів їм: «Я вже сказав вам, а ви не слухали. Навіщо хочете почути знову? Чи й ви хочете стати його учнями?»
28А вони лаяли його, кажучи: «Ти його учень, а ми учні Мойсея. 29Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, а про цього не знаємо, звідки він».
30Чоловік відповів їм: «Ось що дивно: ви не знаєте, звідки він, а він же відкрив мені очі. 31Ми знаємо, що Бог не слухає грішників, але якщо хтось шанує Бога й виконує його волю, то Бог слухає його. 32Відколи світ настав, ніхто не чув, щоб хтось відкрив очі тому, хто народився сліпим. 33Якби цей чоловік не був від Бога, то не зміг би зробити нічого».
34Вони відповіли йому: «Ти весь народився в гріхах, і ти нас повчаєш?» — і вигнали його геть.
Чи віриш ти?
35Ісус почув, що вони вигнали його, і, знайшовши його, сказав: «Чи віриш ти в Сина Людського?»
36Він відповів: «А хто він, пане, щоб я повірив у нього?»
37Ісус сказав йому: «Ти бачив його — це той, хто говорить із тобою».
38Він сказав: «Вірю, Господи», — і вклонився йому.
39Ісус сказав: «Я прийшов у цей світ на суд, щоб ті, хто не бачить, прозріли, а ті, хто бачить, стали сліпими».
40Деякі фарисеї, що були з ним, почули це й сказали: «Невже й ми сліпі?»
41Ісус сказав їм: «Якби ви були сліпі, то не мали б гріха; але тепер ви кажете: „Ми бачимо“, — тож гріх ваш залишається».
