Йов 32

32 ¹Тож ці троє чоловіків перестали відповідати Йову, бо він був праведний у власних очах. ²Тоді розпалився гнів Елігу, сина Барахела, бузитянина, з роду Рама. Його гнів розпалився проти Йова за те, що той виправдовував себе, а не Бога. ³Його гнів розпалився також проти трьох друзів Йова, бо вони не знайшли відповіді, а проте засудили Йова. ⁴Елігу ж чекав, щоб заговорити до Йова, бо інші були старші за нього. ⁵Та коли Елігу побачив, що цим трьом чоловікам нічого сказати, його гнів розпалився. ⁶Тож Елігу, син Барахела, бузитянин, озвався й сказав: «Я молодий роками, а ви старі; тому я стримувався, боячись сказати вам те, що знаю. ⁷Я думав: „Нехай говорить вік, і багато років нехай навчають мудрості.“ ⁸Але це дух у людині, подих Всемогутнього, що дає розуміння. ⁹Не старі є мудрі, і не літні розуміють, що справедливе. ¹⁰Тому кажу: послухайте мене; і я скажу те, що знаю. ¹¹Ось, я чекав на ваші слова; я прислухався до ваших міркувань, поки ви шукали, що сказати. ¹²Я уважно вас слухав; та ніхто з вас не довів, що Йов неправий, і не відповів на його докази. ¹³Тож не кажіть: „Ми знайшли мудрість; нехай Бог спростує його, а не людина.“ ¹⁴Йов не спрямовував своїх слів проти мене, і я не відповідатиму йому вашими доказами. ¹⁵Вони збентежені й не мають більше що сказати; слова покинули їх. ¹⁶Чи маю я чекати, коли вони мовчать, коли стоять там без відповіді? ¹⁷І я скажу своє; і я скажу те, що знаю. ¹⁸Бо я повний слів; дух усередині мене спонукає мене. ¹⁹Усередині я мов вино, що не має виходу, мов нові міхи, готові розірватися. ²⁰Я мушу говорити, щоб відчути полегшення; я мушу відкрити свої вуста й відповісти. ²¹Я ні до кого не буду прихильний і нікому не лестиму; ²²бо я не вмію лестити — якби вмів, мій Творець невдовзі забрав би мене.»