Йов 33

33 ¹«А тепер, Йове, послухай мої слова; вислухай усе, що я кажу. ²Ось, я відкрив свої вуста; мій язик складає слова на піднебінні. ³Мої слова — від чесного серця, і мої вуста щиро говорять те, що знають. ⁴Дух Божий створив мене, і подих Всемогутнього дає мені життя. ⁵Відповідай мені, якщо можеш; виклади свою справу переді мною і стань на захист. ⁶Ось, я такий самий, як і ти, перед Богом; мене теж відщипнуто від глини. ⁷Хай страх переді мною не лякає тебе, і хай тиск мій не гнітить тебе.

⁸«Певно ж, ти казав так, що я чув, — я чув сам звук твоїх слів. ⁹„Я чистий, без бунту; я невинний, і немає на мені провини. ¹⁰Та він знаходить провину в мені; вважає мене своїм ворогом. ¹¹Він забиває мої ноги в колоду; стежить за всіма моїми стежками.“

¹²«Але в цьому ти неправий, відповідаю тобі, бо Бог більший за будь-яку смертну людину. ¹³Чому ти змагаєшся з ним, що він не відповідає на жодне людське слово? ¹⁴Адже Бог говорить одним способом, а потім іншим, хоч ніхто цього не помічає. ¹⁵Уві сні, у нічному видінні, коли глибокий сон огортає людей, як вони дрімають на своїх постелях, ¹⁶тоді він відкриває їхні вуха і закарбовує в них свої застереження, ¹⁷щоб відвернути людину від злих вчинків і вберегти чоловіка від гордощів, ¹⁸він утримує їхню душу від ями, їхнє життя — від загибелі під мечем.

¹⁹«Людину також картають болем на її постелі, постійним ниттям у її кістках, ²⁰так що її життя гидує хлібом, а її душа — найкращою їжею. ²¹Її тіло марніє, і кістки, колись сховані, випинаються. ²²Її душа наближається до ями, а її життя — до тих, хто несе смерть.

²³«Якщо є для неї вісник, посередник — один із тисячі, — щоб сповістити людині, що для неї справедливе, ²⁴і він милостивий до неї та каже: „Збережи її від сходження в яму; я знайшов викуп,“ ^a a v24 Викуп, що визволяє душу від ями, вказує поза словами Елігу на той викуп, який наш Отець одного дня дасть в Ісусі, котрий віддав своє життя як викуп за багатьох. ²⁵тоді її тіло стає свіжішим, ніж у дитини; вона повертається до днів своєї юності. ²⁶Вона молиться Богові, і той, хто поклоняється, прийнятий ним; він бачить Боже обличчя з радісними вигуками, і Бог повертає тій людині її праведність. ²⁷Вона співає перед іншими й каже: „Я згрішив і скривив те, що було праведне, та мені не відплачено за це. ²⁸Він викупив мою душу від сходження в яму, і я побачу світло.“

²⁹«Ось, Бог робить усе це з людиною знову і знову, ³⁰щоб повернути її душу від ями, щоб її осяяло світло живих.

³¹«Уважай, Йове; слухай мене. Мовчи, і я говоритиму. ³²Якщо маєш що сказати, відповідай мені; говори, бо я радо побачив би тебе виправданим. ³³Якщо ні, то слухай мене; мовчи, і я навчу тебе мудрості.»