Йов 34

34 ¹Тоді Елігу продовжив і сказав: ²«Слухайте мої слова, мудрі мужі; прихиліть до мене вухо, ви, що знаєте. ³Бо вухо випробовує слова, як вуста смакують їжу. ⁴Виберімо те, що правильне; пізнаймо між собою, що добре. ⁵Бо Йов сказав: „Я праведний, а Бог відібрав моє право; ⁶хоч я маю рацію, мене вважають брехуном; моя рана невиліковна, хоч я без переступу.“ ⁷Який чоловік подібний до Йова, що п’є глузування, немов воду, ⁸що товаришує зі злочинцями й ходить із нечестивими? ⁹Бо він сказав: „Немає людині користі, коли вона тішиться Богом.“ ¹⁰Тому послухайте мене, ви, розумні мужі: немислимо, щоб Бог чинив беззаконня, а Всемогутній — неправду. ¹¹Бо за ділом людини Він відплачує їй і за її дорогами посилає їй належне. ¹²Справді, Бог не чинить беззаконня, і Всемогутній не викривлює правосуддя. ¹³Хто доручив Йому землю і хто поклав на Нього весь світ? ¹⁴Якби Він звернув Своє серце на людину й забрав Свій дух та Свій подих, ¹⁵то разом загинула б усяка плоть, і людина повернулася б у порох. ¹⁶Якщо ти маєш розум, послухай це; прислухайся до звуку моїх слів. ¹⁷Хіба може правити той, хто ненавидить правосуддя? Чи засудиш ти Того, Хто праведний і могутній, ¹⁸Хто каже цареві: „Негіднику“, а вельможам: „Нечестивці“, ¹⁹Хто не дивиться на обличчя князів і не ставить багатого над убогим, бо всі вони — діло Його рук? ²⁰Умить вони вмирають; опівночі народ здригається й гине, і могутніх забирають не людською рукою. ²¹Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить усі її кроки. ²²Немає ні темряви, ні глибокої тіні, де могли б сховатися злочинці. ²³Бо Богові не треба більше випробовувати людину, щоб вона стала перед Богом на суд. ^a a v23 Думка Елігу: Богові не потрібні ні формальне слухання, ні призначений час, щоб здійснити суд, — Він просто діє. ²⁴Він розбиває могутніх без розслідування і ставить інших на їхнє місце. ²⁵Отож, знаючи їхні діла, Він перевертає їх уночі, і вони розтрощені. ²⁶Він б’є їх за їхнє нечестя на очах у глядачів, ²⁷бо вони відвернулися й перестали йти за Ним і не зважали на жодну з Його доріг, ²⁸так що через них убогі заволали до Нього, і Він почув крик пригноблених. ²⁹Коли Він мовчить, хто засудить? Коли Він ховає Своє обличчя, хто може побачити Його — чи то народ, чи одна людина, ³⁰щоб не царював безбожник і не ловив народ у пастку. ³¹Бо чи сказав хтось Богові: „Я поніс свою кару, більше не буду грішити; ³²навчи мене того, чого я не бачу; якщо я вчинив зло, більше не чинитиму його“? ³³Чи має Він відплатити тобі на твоїх умовах, бо ти відкидаєш Його картання? Адже вибирати маєш ти, а не я; тож кажи, що знаєш. ³⁴Розумні люди скажуть мені, і кожен мудрий, хто слухає мене, скаже: ³⁵„Йов говорить без знання, і слова його позбавлені розуму.“ ³⁶О, якби Йова випробувано до краю за те, що відповідає, наче нечестивці! ³⁷Бо він додає до свого гріха переступ; він відкрито глузує з нас і множить свої слова проти Бога.»