Мойсей та Аарон перед фараоном
Мойсей та Аарон просять у фараона відпустити народ на свято в пустелі, і чують, що він не знає цього Бога. Солому забирають, а норму цегли залишають, наглядачів б'ють, і Ізраїль звинувачує Мойсея. Мойсей звертається до нашого Отця й питає, навіщо той узагалі його послав.
5 1Потім Мойсей та Аарон прийшли до фараона й сказали: «Так говорить наш Отець Ізраїлю: Відпусти мій народ, щоб улаштувати мені свято в пустелі.»
2Фараон сказав: «Хто такий Бог, щоб я слухався його голосу й відпустив Ізраїль? Я не знаю Бога й не відпущу Ізраїль.»
3Вони сказали: «Наш Отець зустрівся з нами. Дозволь нам вирушити в триденну подорож у пустелю, щоб принести жертву нашому Отцеві, бо інакше він може вразити нас пошестю або мечем.»
4А цар Єгипту сказав їм: «Мойсею та Аароне, чому ви відриваєте народ від роботи? Вертайтеся до своєї праці!» 5Фараон сказав: «Дивіться, народу в цьому краю тепер багато, а ви хочете, щоб вони покинули працювати!»
6Того ж дня фараон наказав наглядачам і доглядачам народу: 7«Більше не давайте народові соломи для цегли, як раніше. Нехай самі йдуть і збирають собі солому.
8Вимагайте від них ту саму кількість цегли, що й раніше; не зменшуйте її. Вони ледачі, тому й кричать: „Відпусти нас принести жертву нашому Богові.“ 9Зробіть працю для цих людей важчою, щоб вони нею займалися й не зважали на брехню.»
10Наглядачі й доглядачі вийшли та сказали народові: «Так говорить фараон: „Я більше не даватиму вам соломи.“ 11„Ідіть і беріть собі солому, де тільки знайдете, але ваша робота нітрохи не зменшиться.“» 12Тож народ розійшовся по всьому краю єгипетському, щоб збирати стерню замість соломи. 13Наглядачі ж підганяли їх: «Виконуйте свою щоденну норму, так само, як і тоді, коли мали солому.» 14Ізраїльських доглядачів, яких наглядачі фараона поставили над ними, били й питали: «Чому ви не виконали своєї норми цегли ні вчора, ні сьогодні, як раніше?»
15Тоді ізраїльські доглядачі прийшли й заволали до фараона: «Чому ти так поводишся зі своїми рабами? 16Твоїм рабам не дають соломи, а нам кажуть: „Робіть цеглу!“ Дивися, твоїх рабів б’ють, але винен твій власний народ.»
17Фараон сказав: «Ледарі! Ви ледарі! Тому й кажете: „Відпусти нас піти й принести жертву Богові.“ 18Тепер ідіть, працюйте. Соломи вам не дадуть, але ви маєте здавати повну норму цегли.»
19Ізраїльські доглядачі зрозуміли, що потрапили в біду, коли їм сказали: «Не зменшуйте своєї щоденної норми цегли.» 20Коли вони вийшли від фараона, то зустріли Мойсея та Аарона, які чекали на них, 21і сказали їм: «Нехай наш Отець погляне на вас і розсудить, бо ви зробили нас огидними для фараона та його придворних, вклавши меч у їхню руку, щоб убити нас.»
22Тоді Мойсей повернувся до нашого Отця й сказав: «Владарю мій, Отче, чому ти навів біду на цей народ? Навіщо ти взагалі послав мене?
23Відколи я пішов до фараона, щоб говорити від твого імені, він чинить зло цьому народові, а ти зовсім не визволив свого народу.»
