Вихід 16

16 ¹Уся громада ізраїльтян вирушила з Еліму й прийшла до пустелі Сін, що між Елімом та Синаєм, п’ятнадцятого дня другого місяця після виходу з єгипетського краю. ²І нарікала вся громада синів Ізраїля на Мойсея та Аарона в пустелі. ³Ізраїльтяни казали їм: «Краще б ми померли від руки нашого Отця в Єгипті, коли сиділи біля казанів з м’ясом та їли хліб досхочу! А ви привели нас у цю пустелю, щоб заморити голодом усе це зібрання».

⁴Тоді наш Отець сказав Мойсеєві: «Ось Я проллю для вас дощем хліб із неба. Нехай народ щодня виходить і збирає стільки, скільки треба на той день, щоб Я випробував його — чи дотримуватиметься він моєї настанови, чи ні? ^a a v4 Ісус указав на цей хліб із неба, коли назвав себе справжнім хлібом, який дає наш Отець, — хлібом життя, що зійшов із неба, щоб дати життя світові. ⁵А шостого дня нехай приготують те, що принесуть, — удвічі більше, ніж збирають щодня».

⁶Мойсей та Аарон сказали всім синам Ізраїля: «Увечері ви дізнаєтеся, що це наш Отець вивів вас із єгипетського краю, ⁷а вранці побачите славу нашого Отця, бо він почув ваше нарікання на нього. А хто ми такі, що ви нарікаєте на нас?» ⁸Мойсей сказав: «Коли наш Отець дасть вам увечері м’ясо на поживу, а вранці — хліба досхочу, бо він почув ваше нарікання на нього, — то хто ми такі? Не на нас ваше нарікання, а на нашого Отця». ⁹Мойсей сказав Ааронові: «Скажи всій громаді синів Ізраїля: „Наблизьтеся до нашого Отця, бо він почув ваше нарікання“». ¹⁰Коли Аарон говорив до всієї громади синів Ізраїля, вони обернулися до пустелі, — і слава нашого Отця з’явилася в хмарі. ¹¹І наш Отець сказав Мойсеєві:

¹²«Я почув нарікання синів Ізраїля. Скажи їм: Надвечір будете їсти м’ясо, а вранці наситеся хлібом. Тоді ви дізнаєтеся, що Я — ваш Отець».

¹³Того вечора налетіли перепілки й укрили табір, а вранці довкола лежав шар роси. ¹⁴Коли шар роси піднявся, виявилося, що поверхню пустелі вкриває щось дрібне, лускате, дрібне, мов паморозь. ¹⁵Побачивши це, ізраїльтяни питали одне одного: «Що це таке?» — бо не знали, що воно. А Мойсей сказав: «Це хліб, який наш Отець дав вам на поживу».

¹⁶Ось що наказав наш Отець: «Збирайте з нього стільки, скільки кожен може з’їсти, — близько двох кварт на людину, за числом душ у вашому наметі».

¹⁷І сини Ізраїля зробили так. Вони збирали — хто більше, хто менше. ¹⁸Та коли зміряли двоквартовою мірою, то в того, хто зібрав багато, не було зайвого, а в того, хто зібрав мало, не було нестачі, — кожен зібрав саме стільки, скільки міг з’їсти. ¹⁹І Мойсей сказав їм: «Нехай ніхто не залишає з цього нічого до ранку». ²⁰Але вони не послухали Мойсея — дехто залишив частину до ранку; і завелися черви, і воно засмерділося. І розгнівався на них Мойсей. ²¹Щоранку вони збирали його, кожен скільки з’їдав; а коли сонце припікало, воно тануло.

²²А шостого дня вони зібрали вдвічі більше хліба — близько чотирьох кварт на кожного, — і всі старійшини громади прийшли та сповістили Мойсея.

²³Він сказав їм: «Ось що сказав наш Отець: Завтра — урочистий спочинок, свята субота для вашого Отця. Що маєте пекти — печіть, а що маєте варити — варіть; а все, що залишиться, відкладіть собі до ранку».

²⁴І відклали його до ранку, як наказав Мойсей, і воно не засмерділося, і черва в ньому не завелася. ²⁵Мойсей сказав: «Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для нашого Отця; сьогодні ви не знайдете його в полі. ²⁶Шість днів збиратимете його, а сьомого дня — субота, і не буде його». ²⁷Та сьомого дня дехто з народу вийшов збирати, але нічого не знайшов.

²⁸І наш Отець сказав Мойсеєві: «Доки ви будете відмовлятися додержувати моїх заповідей та моїх настанов? ²⁹Дивіться, Я дав вам суботу; тому шостого дня Я даю вам хліба на два дні. Нехай кожен лишається на своєму місці; нехай ніхто не виходить зі свого місця сьомого дня».

³⁰І спочивав народ сьомого дня.

³¹І дім Ізраїлів назвав його «манна»; воно було, мов коріандрове зерно, біле, а на смак — немов коржик із медом. ^b b v31 Назва «манна» відлунює перше запитання народу: «Що це?» — вони назвали хліб за власним здивуванням перед ним.

³²Мойсей сказав: «Ось що наказав наш Отець: „Збережіть близько двох кварт його для ваших нащадків, щоб вони бачили хліб, яким Я годував вас у пустелі, коли виводив вас із єгипетського краю“».

³³Мойсей сказав Ааронові: «Візьми глек, наповни його манною — близько двох кварт, — і постав перед нашим Отцем на збереження для ваших нащадків». ³⁴Як наш Отець наказав Мойсеєві, так Аарон і поставив його перед свідоцтвом на збереження. ^c c v34 Свідоцтво — це кам’яні таблиці заповіту, які згодом зберігали в Ковчезі. ³⁵Ізраїльтяни їли манну сорок років, аж доки не прийшли до землі, де оселилися. Вони їли манну, доки не дійшли до меж ханаанського краю. ³⁶(Омер уміщує близько двох кварт — це десята частина ефи.)