1 Царів 11

11 ¹Цар Соломон любив багатьох чужоземних жінок, окрім дочки фараона, — моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хеттеянок,

²з народів, про які наш Отець сказав синам Ізраїля: «Не беріть із них шлюбу, і вони хай не беруть із вас, бо вони неодмінно відвернуть ваше серце до своїх богів». Соломон же прихилився до них у любові.

³У нього було сімсот дружин-княгинь і триста наложниць, і дружини його відвернули його серце. ⁴Коли Соломон постарів, дружини його схилили його серце до інших богів, і серце його не було цілком віддане нашому Отцеві, як серце Давида, батька його. ⁵Соломон пішов услід за Астартою, богинею сидонян, і Мілхомом, гидотою аммонітян. ⁶Соломон чинив зло в очах нашого Отця і не йшов цілком услід за нашим Отцем, як робив батько його Давид. ⁷Тоді Соломон збудував на горі, що на схід від Єрусалима, узвишшя для Хамоса, огидного бога Моава, і для Молоха, огидного бога аммонітян. ⁸Так само він зробив для всіх своїх чужоземних дружин, які кадили і приносили жертви своїм богам.

⁹Наш Отець розгнівався на Соломона, бо серце його відвернулося від нашого Отця, Бога Ізраїля, який двічі з’явився йому, ¹⁰і заповів йому саме про це — не йти за іншими богами. Але він не зберіг того, що наш Отець заповів.

¹¹Тому наш Отець сказав Соломонові: «За те, що так ти чиниш і не зберіг мого заповіту та постанов моїх, які я заповів тобі, я неодмінно відберу царство від тебе і віддам його слузі твоєму.

¹²«Та заради Давида, батька твого, я не зроблю цього за життя твого; я відберу його з руки сина твого. ¹³Проте не все царство відберу; одне плем’я дам синові твоєму заради Давида, слуги мого, і заради Єрусалима, який я вибрав».

Отець піднімає Гадада

¹⁴Тоді наш Отець підняв проти Соломона супротивника — Гадада едомітянина, з царського роду в Едомі. ¹⁵Коли Давид воював з Едомом, а Йоав, начальник війська, пішов ховати полеглих, Йоав повбивав усіх чоловіків в Едомі. ¹⁶(Йоав і весь Ізраїль пробули там шість місяців, доки не винищив кожного чоловіка в Едомі.). ¹⁷Але Гадад утік до Єгипту разом з деякими едомітянами зі слуг батька свого; Гадад був ще малим хлопцем. ¹⁸Вони вирушили з Мідіану до Парану, узяли з собою людей із Парану і прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, який дав Гададові дім, їжу та землю. ¹⁹Гадад знайшов велику прихильність в очах фараона, тож той віддав йому за дружину сестру своєї дружини, сестру цариці Тахпенеси. ²⁰Сестра Тахпенеси народила йому сина Генувата, якого Тахпенеса відлучила від грудей у домі фараона; Генуват жив там серед синів фараона. ²¹Коли Гадад почув у Єгипті, що Давид спочив зі своїми батьками і що Йоав, начальник війська, помер, він сказав фараонові: «Відпусти мене, щоб я повернувся до свого краю».

²²Фараон сказав: «Чого тобі бракувало тут, що ти тепер хочеш піти до свого краю?» Той відповів: «Нічого, але прошу, відпусти мене».

²³Наш Отець підняв проти Соломона ще одного супротивника — Резона, сина Еліади, який утік від свого володаря Гададезера, царя Цови. ²⁴Він зібрав довкола себе людей і став ватажком загону, коли Давид убив людей Цови. Вони пішли до Дамаска, оселилися там і настановили його царем у Дамаску. ²⁵Резон був ворогом Ізраїлю за всіх днів Соломона, додаючи до лиха, яке чинив і Гадад; він ненавидів Ізраїль і царював над Арамом.

Єровоам підносить руку

²⁶Єровоам, син Невата, єфремлянин із Цереди, слуга Соломона, мати якого була вдовою на ім’я Церуа, також повстав проти царя. ²⁷Ось чому він підняв руку проти царя: Соломон будував Мілло і замкнув пролом у місті Давида, батька свого. ²⁸Єровоам був чоловіком дуже здібним, і коли Соломон побачив, що цей юнак добре працює, він поставив його над усією примусовою працею дому Йосипа. ²⁹У той час Єровоам вийшов із Єрусалима, і на дорозі зустрів його пророк Ахія з Шіло. Ахія був загорнутий у новий плащ, і вони двоє були самі в полі. ³⁰Тоді Ахія схопив новий плащ, що був на ньому, і роздер його на дванадцять шматків.

³¹І сказав він Єровоамові: «Візьми собі десять шматків, бо так говорить наш Отець, Бог Ізраїля: „Ось я відберу царство з руки Соломона і дам тобі десять племен.

³²«Та одне плем’я залишиться йому, заради слуги мого Давида і заради Єрусалима, міста, яке я вибрав з усіх племен Ізраїля. ³³Я зроблю це, бо вони покинули мене і поклонялися Астарті, богині сидонян, Хамосу, богу Моава, і Мілхому, богу аммонітян, і не ходили моїми дорогами, щоб чинити справедливе в очах моїх, дотримуючись моїх постанов і законів, як робив батько його Давид.

³⁴Але не все царство відберу з руки його; я залишу його володарем на всі дні життя його заради Давида, слуги мого, якого я вибрав, який дотримувався моїх заповідей і постанов моїх. ³⁵Але відберу царство з руки сина його і дам його тобі — десять племен. ³⁶А синові його дам одне плем’я, щоб Давид, слуга мій, завжди мав світильник переді мною в Єрусалимі, місті, яке я вибрав, щоб покласти там ім’я моє. ^a a v36 Навіть у суді наш Отець підтримує світильник, що горить для роду Давида, — незгасне світло, яке він береже аж до Ісуса, Сина Давидового, у якому цей рід ніколи не згасає. ³⁷Тебе я візьму, і ти царюватимеш над усім, чого бажає душа твоя; ти будеш царем над Ізраїлем. ³⁸Якщо ти слухатимешся всього, що я заповідаю, ходитимеш моїми дорогами і чинитимеш справедливе в очах моїх, дотримуючись моїх постанов і заповідей, як робив Давид, слуга мій, то я буду з тобою і збудую тобі тривкий дім, як збудував Давидові, і віддам тобі Ізраїль. ³⁹За це я завдам страждань нащадкам Давида, але не назавжди“».

⁴⁰Тож Соломон намагався вбити Єровоама, але Єровоам утік до Єгипту, до Шішака, царя єгипетського, і залишався там, доки Соломон не помер.

Соломон спочиває зі своїми батьками

⁴¹Решта діянь Соломона, усе, що він зробив, і мудрість його, — хіба не записані вони в Книзі діянь Соломона? ⁴²Час, протягом якого Соломон царював у Єрусалимі над усім Ізраїлем, був сорок років. ⁴³Тоді Соломон спочив зі своїми батьками і був похований у місті Давида, батька свого, а син його Ровоам зацарював замість нього.