1 Царів 12

12 ¹Ровоам пішов до Сихему, бо весь Ізраїль зібрався в Сихемі, щоб настановити його царем. ²Коли про це почув Єровоам, син Навата, — він усе ще був у Єгипті, куди втік від царя Соломона, і там залишався. ³Послали по нього й покликали його. І прийшов Єровоам з усім зібранням Ізраїлю, і сказали вони Ровоамові: ⁴«Твій батько зробив наше ярмо тяжким. Тепер полегши жорстоку працю твого батька й тяжке ярмо, яке він поклав на нас, і ми служитимемо тобі».

⁵Він сказав їм: «Ідіть на три дні, а потім поверніться до мене». І народ пішов.

⁶Цар Ровоам порадився зі старійшинами, які служили його батькові Соломонові за його життя. «Що ви порадите мені відповісти цьому народові?» — запитав він.

⁷Вони відповіли: «Якщо ти сьогодні послужиш цьому народові й відповіси йому лагідно, вони будуть твоїми слугами навіки».

⁸Але він відкинув пораду старійшин і порадився з молодими, які зросли разом із ним і служили йому. ⁹Він запитав їх: «Що ви порадите? Що нам відповісти цьому народові, який сказав мені: „Полегши ярмо, що його поклав на нас твій батько“?»

¹⁰Молоді, які зросли разом із ним, відповіли: «Тим людям, що сказали тобі: „Твій батько зробив наше ярмо тяжким, а ти полегши його“, — скажи їм так: „Мій мізинець товщий за стегна мого батька.“ ¹¹Батько мій поклав на вас тяжке ярмо, а я зроблю його ще тяжчим. Батько мій карав вас батогами, а я каратиму вас скорпіонами».

¹²На третій день Єровоам і весь народ повернулися до Ровоама, як і звелів цар, сказавши: «Поверніться до мене через три дні». ¹³Цар відповів народові суворо. Він відкинув пораду, яку дали йому старійшини, ¹⁴і говорив до них так, як радили молоді: «Батько мій зробив ваше ярмо тяжким, а я зроблю його ще тяжчим. Батько мій карав вас батогами, а я каратиму вас скорпіонами».

¹⁵Отже, цар не послухав народу, бо такий перебіг подій стався від нашого Отця, щоб здійснилося слово, яке наш Отець промовив через Ахію шілонянина до Єровоама, сина Навата.

¹⁶Коли весь Ізраїль побачив, що цар не хоче їх слухати, то відповів йому народ: «Яка нам частка в Давиді? Немає нам спадщини в сині Єссея! До наметів своїх, Ізраїлю! Тепер дбай про свій власний дім, Давиде!» І пішов Ізраїль до своїх наметів.

¹⁷Але над ізраїльтянами, що жили в містах Юдиних, і далі царював Ровоам. ¹⁸Цар Ровоам послав Адорама, що був наглядачем над примусовою працею, але весь Ізраїль закидав його камінням, і він помер. А цар Ровоам поспіхом скочив на свою колісницю й утік до Єрусалима. ¹⁹Так Ізраїль бунтує проти дому Давидового аж до сьогодні.

²⁰Коли весь Ізраїль почув, що повернувся Єровоам, то покликали його на зібрання й настановили царем над усім Ізраїлем. Лише коліно Юдине трималося дому Давидового.

²¹Коли Ровоам прийшов до Єрусалима, то зібрав увесь дім Юдин і коліно Веніаминове — сто вісімдесят тисяч добірних воїнів, — щоб воювати проти дому Ізраїлевого й повернути царство Ровоамові, синові Соломоновому.

²²Але було слово нашого Отця до Шемаї, чоловіка нашого Отця:

²³«Скажи Ровоамові, синові Соломоновому, цареві Юдиному, і всьому домові Юдиному й Веніаминовому, і решті народу:»

²⁴«Так говорить наш Отець: Не йдіть воювати проти ваших братів, ізраїльтян. Нехай кожен повертається до свого дому, бо це сталося від мене». І послухалися вони слова його, і повернулися додому, як він сказав.

Єровоам ставить ідолів у Бетелі та Дані

²⁵Єровоам збудував Сихем у гірській країні Єфремовій і оселився там. А звідти вийшов і збудував Пенуїл. ²⁶І подумав Єровоам у своєму серці: «Тепер царство може повернутися до дому Давидового. ²⁷Якщо цей народ ходитиме приносити жертви в дім нашого Отця в Єрусалимі, то серця їхні навернуться до свого володаря, Ровоама, царя Юдиного. І вони вб’ють мене й повернуться до Ровоама, царя Юдиного». ²⁸Порадившись, цар зробив двох золотих тельців. І сказав він народові: «Досить вам ходити до Єрусалима. Ось твої боги, Ізраїлю, які вивели тебе з єгипетського краю». ²⁹І поставив він одного в Бетелі, а другого в Дані. ³⁰І стало це гріхом, бо народ ходив поклонятися перед одним із них аж до Дана. ³¹Єровоам побудував святилища на узвишшях і наставив священників з усякого роду людей, що не були левитами. ³²Єровоам встановив свято п’ятнадцятого дня восьмого місяця, подібне до свята в Юди, і приносив жертви на жертовнику. Так робив він у Бетелі, приносячи жертви тельцям, яких зробив, і там настановив священників для узвиш, які спорудив. ³³П’ятнадцятого дня восьмого місяця — місяця, який він вигадав сам, — він зійшов до жертовника, що збудував у Бетелі, і встановив свято для ізраїльтян, і зійшов до жертовника, щоб кадити.