Задум Ноомі
Ноомі посилає Рут уночі на тік попросити Боаза простягнути над нею свою полу. Він здивований, а потім радий: називає її достойною, благословляє нашим Отцем і присягає викупити її, якщо ближчий родич цього не зробить.
3 1Якось її свекруха Ноомі сказала їй: «Дочко моя, чи не пошукати мені для тебе дому, щоб тобі було добре? 2Хіба Боаз, із чиїми служницями ти була, не наш родич? Цієї ночі він віятиме ячмінь на току. 3Умийся, намасти себе пахощами, вдягни свій плащ і зійди на тік. Але не показуйся тому чоловікові, доки він не скінчить їсти й пити. 4А коли він ляже, запам’ятай місце, де він лежить. Тоді підійди, відкрий йому ноги й ляж — а він скаже тобі, що робити».
5А Рут відповіла їй: «Зроблю все, що ти кажеш». 6І зійшла вона на тік та зробила все, що звеліла їй свекруха. 7Боаз попоїв, напився, і серце його звеселилося. Тоді ліг він скраю скирти зерна. А вона підійшла тихцем, відкрила йому ноги й лягла. 8Опівночі чоловік стрепенувся, повернувся — аж ось біля ніг його лежить жінка! 9«Хто ти?» — запитав він. «Я Рут, твоя служниця, — відповіла вона. — Простели край свого плаща над служницею твоєю, бо ти — викупитель». a a v9 Простелити край одежі над кимось означало прохання про одруження та захист.
10А він сказав: «Благословенна ти від нашого Отця, дочко моя! Ця остання твоя доброта більша за першу, бо ти не побігла за молодиками, ані за бідними, ані за багатими. 11Тож тепер, дочко моя, не бійся. Я зроблю для тебе все, що ти скажеш, бо все моє місто знає, що ти жінка достойна. 12І хоч це правда, що я викупитель, та є викупитель, ближчий за мене. 13Залишся на цю ніч. А вранці, якщо він викупить тебе — добре, нехай викуповує. Якщо ж не схоче, то, як живий наш Отець, я сам викуплю тебе. Лежи до ранку».
14І лежала вона біля ніг його до ранку та встала, перш ніж хтось міг розпізнати іншого, бо він сказав: «Нехай ніхто не знає, що жінка приходила на тік». 15Ще він сказав: «Подай хустку, що на тобі, і потримай її». І вона потримала її. А він відміряв шість мір ячменю, поклав їй на плечі та пішов до міста.
16Коли ж Рут прийшла до своєї свекрухи, Ноомі запитала: «Як справи, дочко моя?» І розповіла вона їй усе, що зробив для неї той чоловік. 17І сказала вона: «Ці шість мір ячменю дав він мені, кажучи: „Не повертайся до своєї свекрухи з порожніми руками“».
18А Ноомі сказала: «Почекай, дочко моя, доки не дізнаєшся, чим усе скінчиться, бо той чоловік не заспокоїться, доки не владнає цього сьогодні».
