Євангеліє від Матвія 12

12 ¹Того часу Ісус проходив суботнього дня через засіяні поля. Його учні зголодніли й почали зривати колоски та їсти. ²Побачивши це, фарисеї сказали йому: «Поглянь — твої учні роблять те, чого не дозволено робити в суботу».

³А він відповів їм: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів він і ті, хто був із ним?» ⁴як увійшов він до дому нашого Отця і з’їв хліби показні, яких не дозволено було їсти ні йому, ні тим, хто був із ним, а лише священникам? ⁵«Або хіба ви не читали в Законі, що в суботу священники в храмі порушують суботу й залишаються без провини? ⁶Кажу вам: тут є щось більше за храм. ⁷Якби ви знали, що означає: „Милосердя хочу, а не жертви“, то не засудили б невинних. ⁸Бо Син Людський — Господь суботи».

Милосердя Отця зцілює в суботу

⁹Пішовши звідти, він увійшов до їхньої синагоги. ¹⁰Там був чоловік із висохлою рукою. І запитали його: «Чи дозволено зцілювати в суботу?» — сподіваючись звинуватити його.

¹¹А він сказав їм: «Чи є серед вас такий, хто, маючи одну вівцю, не схопить і не витягне її, якщо вона впаде в яму в суботу? ¹²Наскільки ж людина цінніша за вівцю! Тож дозволено робити добро в суботу». ¹³Тоді він сказав чоловікові: «Простягни свою руку». Той простягнув, і вона стала здоровою, як і друга.

¹⁴А фарисеї вийшли й змовлялися, як його знищити.

Улюблений Слуга Отця

¹⁵Ісус, довідавшись про це, відійшов звідти. І багато хто пішов за ним, і він зцілив їх усіх, ¹⁶і наказав їм нікому не розповідати про нього. ¹⁷Це сталося, щоб здійснилося сказане через пророка Ісаю:

¹⁸«Ось Слуга мій — Ісус, — якого я обрав, улюблений мій, до якого прихильна душа моя. Я покладу Духа мого на нього, і він звістить правосуддя народам. ¹⁹Він не буде ні сперечатися, ні кричати, і ніхто не почує його голосу на вулицях. ²⁰Надломленої тростини він не доламає, і тліючого ґнота не загасить, доки не приведе правосуддя до перемоги; ²¹і на його ім’я надіятимуться народи».

Розділене царство не встоїть

²²Тоді привели до нього чоловіка, одержимого демоном, сліпого й німого, і він зцілив його, тож той міг говорити й бачити. ²³І всі люди дивувалися й казали: «Чи не це Син Давидів?» ²⁴Та фарисеї, почувши це, сказали: «Він виганяє демонів не інакше, як Вельзевулом, князем демонів».

²⁵Знаючи їхні думки, він сказав їм: «Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і жодне місто чи дім, розділені в собі, не встоять. ²⁶І якщо сатана виганяє сатану, то він розділився сам у собі. Як же тоді встоїть його царство? ²⁷Якщо я виганяю демонів Вельзевулом, то ким виганяють їх ваші сини? Тому вони будуть вам суддями. ²⁸Та якщо я виганяю демонів Духом нашого Отця, то Царство нашого Отця прийшло до вас. ²⁹Або як може хтось увійти в дім сильного й забрати його майно, якщо спершу не зв’яже сильного? Аж тоді пограбує його дім.

³⁰Хто не зі мною, той проти мене, і хто не збирає зі мною, той розсіває. ³¹Тому кажу вам: усякий гріх і богохульство проститься людям, але богохульство проти Духа не проститься. ³²Хто скаже слово проти Сина Людського, тому проститься; а хто скаже проти Святого Духа, тому не проститься — ні в цьому віці, ні в майбутньому.

³³Визнайте дерево добрим і плід його добрим, або дерево поганим і плід його поганим, бо дерево пізнається за плодом. ³⁴Поріддя гадюче! Як ви можете говорити добре, коли ви злі? Бо чим переповнене серце, те й промовляють уста. ³⁵Добра людина з доброго скарбу виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить зле. ³⁶Кажу ж вам, що в день суду люди відповідатимуть за кожне пусте слово, яке вимовлять, ³⁷бо своїми словами виправдаєшся і своїми словами засудишся».

Знак Йони

³⁸Тоді деякі книжники та фарисеї сказали: «Учителю, ми хочемо побачити від тебе знак».

³⁹А він відповів: «Рід лукавий і перелюбний шукає знаку, та не дасться йому іншого знаку, окрім знаку пророка Йони. ⁴⁰Бо як Йона був три дні і три ночі в череві великої риби, так і Син Людський буде три дні і три ночі в серці землі. ⁴¹Люди ніневійські стануть на суд разом із цим родом і засудять його, бо вони покаялися від проповіді Йони, а тут є щось більше за Йону. ⁴²Цариця з півдня стане на суд разом із цим родом і засудить його, бо вона прийшла з країв землі послухати мудрості Соломона, — і ось, тут є щось більше за Соломона.

⁴³Коли нечистий дух виходить із людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спочинку, і не знаходить. ⁴⁴Тоді каже: „Повернуся до свого дому, який залишив“. І, прийшовши, знаходить його порожнім, виметеним і прибраним. ⁴⁵Тоді йде й бере зі собою сім інших духів, лютіших за себе, і, увійшовши, вони оселяються там; і буває для тієї людини останнє гірше за перше. Так буде й із цим лукавим родом».

Справжня родина Отця

⁴⁶Коли він ще говорив до людей, його мати й брати стояли надворі, бажаючи поговорити з ним. ⁴⁷І хтось сказав йому: «Ось твоя мати й твої брати стоять надворі, бажаючи поговорити з тобою».

⁴⁸А він відповів тому, хто сказав йому: «Хто моя мати і хто мої брати?»

⁴⁹І, простягнувши руку до своїх учнів, сказав: «Ось моя мати і мої брати! ⁵⁰Бо хто виконує волю мого Отця Небесного, той мені брат, і сестра, і мати».