Вихід 8

8 ¹Тоді наш Отець сказав Мойсеєві: «Піди до фараона й скажи йому: „Ось що каже наш Отець: Відпусти мій народ, щоб служив мені.“» ²А якщо відмовишся відпустити їх, вражу всю твою країну жабами. ³Ніл закишить жабами, які повилазять і ввійдуть у твій дім, у твою спальню та на твоє ложе, у доми твоїх рабів і твого народу, у твої печі та в діжі твої. ⁴І жаби вилізуть на тебе, на твій народ і на всіх твоїх рабів. ⁵І сказав наш Отець Мойсеєві: «Скажи Ааронові: „Простягни руку свою з палицею своєю над річками, каналами і ставками та виведи жаб на землю єгипетську.“»

⁶Аарон простяг руку свою над водами Єгипту, і повилазили жаби та вкрили землю єгипетську. ⁷Але чарівники зробили те саме своїми таємними чарами, вивівши жаб на землю єгипетську.

⁸Покликав фараон Мойсея та Аарона й сказав: «Помоліться Богові, щоб забрав жаб від мене та від мого народу, і я відпущу народ, щоб принесли жертву Богові.»

⁹Мойсей сказав фараонові: «Честь належить тобі — признач час сам: коли мені молитися за тебе, за твоїх рабів і за твій народ, щоб жаби були знищені в тебе й у твоїх домах і залишилися тільки в Нілі?»

¹⁰«Завтра», — сказав він. Мойсей відповів: «Як ти кажеш, так і буде, щоб ти знав, що немає нікого, як наш Отець.

¹¹Жаби залишать тебе, твої доми, твоїх рабів і твій народ — залишаться тільки в Нілі.»

¹²Мойсей та Аарон вийшли від фараона, і Мойсей заволав до нашого Отця щодо жаб, яких наш Отець навів на фараона. ¹³І наш Отець зробив так, як просив Мойсей. Жаби повиздихали в домах, на подвір’ях і в полях. ¹⁴Їх згромадили в купи на купи, і засмерділася земля. ¹⁵Та коли фараон побачив, що настало полегшення, він зробив своє серце твердим і не послухав їх, як і сказав наш Отець.

Мошка з пороху

¹⁶Тоді наш Отець сказав Мойсеєві: «Скажи Ааронові: Простягни палицю свою та вдар порох земний, і він стане мошкою по всій землі єгипетській.»

¹⁷Вони так і зробили. Аарон простяг руку свою з палицею своєю та вдарив порох земний, і напала мошка на людей і тварин. Увесь порох земний став мошкою по всій землі єгипетській. ¹⁸Чарівники намагалися своїми таємними чарами зробити мошку, та не змогли. Мошка вкрила людей і тварин. ¹⁹Чарівники сказали фараонові: «Це перст Божий.» Та серце фараона залишалося твердим; він не слухав їх, як і сказав наш Отець.

Межа, проведена в Ґошені

²⁰Тоді наш Отець сказав Мойсеєві: «Встань рано-вранці та стань перед фараоном, коли він виходитиме до води. Скажи йому: „Ось що каже наш Отець: Відпусти мій народ, щоб служив мені.

²¹«Якщо не відпустиш мого народу, нашлю рої мух на тебе, на твоїх рабів, на твій народ і на твої доми. Доми єгиптян наповняться мухами, і навіть земля, на якій вони стоять. ²²Того дня я відділю землю Ґошен, де живе мій народ, щоб там не було роїв мух, аби ти знав, що я, твій Отець, перебуваю посеред цієї землі. ²³Я зроблю різницю між моїм народом і твоїм народом. Завтра станеться це знамення.“»

²⁴І наш Отець так і зробив. Густі рої мух наповнили дім фараона та доми його рабів; по всій землі єгипетській земля була спустошена роями.

²⁵Покликав фараон Мойсея та Аарона й сказав: «Ідіть, принесіть жертву вашому Богові в цій землі.»

²⁶Але Мойсей сказав: «Не годиться так робити — те, що ми приносимо в жертву нашому Отцеві, огидне для єгиптян. Якщо ми принесемо в жертву те, що огидне для них, перед їхніми очима, чи не поб’ють вони нас камінням? ²⁷Ми мусимо відійти на три дні дороги в пустелю й принести жертву нашому Отцеві, як він велить нам.»

²⁸Фараон сказав: «Я відпущу вас, і принесете жертву Господу, вашому Богові, у пустелі — тільки не відходьте надто далеко. Помоліться за мене.»

²⁹Тоді Мойсей сказав: «Щойно я піду від тебе, помолюся нашому Отцеві, і завтра рої мух залишать фараона, його рабів і його народ. Тільки нехай фараон знову не обманює, відмовляючись відпустити народ, щоб приніс жертву нашому Отцеві.» ³⁰І вийшов Мойсей від фараона й помолився нашому Отцеві. ³¹Як і просив Мойсей, наш Отець забрав рої мух від фараона, його рабів і його народу — жодна не залишилася. ³²Але фараон і цього разу зробив своє серце твердим і не відпустив народ.