Вихід 9

9 ¹Тоді наш Отець сказав Мойсеєві: «Піди скажи фараонові: „Так говорить Отець євреїв: «Відпусти мій народ, щоб він служив мені. ²Бо якщо ти відмовишся відпустити їх і будеш далі їх тримати, ³рука нашого Отця буде на твоїй худобі в полі: на конях, ослах, верблюдах, чередах та отарах — дуже тяжка моровиця. ⁴Але наш Отець відділить худобу Ізраїлю від худоби Єгипту, тож не загине жодна з Ізраїлевих.»“» ⁵І наш Отець призначив час, кажучи: «Завтра я зроблю це в цьому краю.»

⁶Наступного дня наш Отець так і зробив: уся худоба Єгипту загинула, а з худоби Ізраїлю не загинуло жодне. ⁷Фараон послав перевірити: жодна з Ізраїлевих тварин не загинула. Та серце фараона залишилося жорстоким, і він відмовився відпустити народ.

Нариви на кожному єгиптянині

⁸Тоді наш Отець сказав Мойсеєві та Ааронові: «Візьміть повні жмені сажі з печі, і нехай Мойсей розсипле її до неба перед фараоном. ⁹Вона стане дрібним пилом над усім Єгиптом і спричинить гнійні нариви на людях і тваринах по всьому Єгипту.»

¹⁰Вони взяли сажу з печі й стали перед фараоном. Мойсей підкинув її до неба, і повиступали нариви, що гноїлися, на людях і тваринах. ¹¹Чарівники не могли встояти перед Мойсеєм, бо нариви були на них і на всіх єгиптянах. ¹²Але наш Отець зробив жорстоким серце фараона, і той не послухав їх, як наш Отець і сказав Мойсеєві.

Застереження перед бурею

¹³Тоді наш Отець сказав Мойсеєві: «Встань рано-вранці, стань перед фараоном і скажи йому: „Так говорить Отець євреїв: «Відпусти мій народ, щоб він служив мені. ¹⁴Цього разу я пошлю всі мої кари на тебе, на твоїх вельмож і на твій народ, щоб ти знав, що немає нікого подібного до мене на всій землі. ¹⁵Бо вже міг би я простягнути руку й уразити тебе і твій народ моровицею, стерши тебе з лиця землі. ¹⁶Але я підняв тебе, щоб показати тобі мою силу й звістити моє ім’я по всій землі. ^a a v16 Павло цитує цей вірш у Посланні до римлян 9:17 — навіть непокора фараона послужила задумові нашого Отця, щоб звістити його ім’я по всій землі. ¹⁷Ти й досі стаєш проти мого народу й відмовляєшся відпустити його. ¹⁸Завтра о цій порі я зішлю такий страшний град, якого не бувало в Єгипті від дня його заснування донині. ¹⁹Тож пошли тепер: збери в безпечне місце свою худобу й усе, що маєш у полі, бо град упаде на кожну людину й тварину, що залишиться в полі й не буде заведена додому, і вони загинуть.»“»

²⁰Ті з фараонових вельмож, хто боявся слова нашого Отця, поспіхом загнали своїх слуг і худобу під дах, ²¹а хто знехтував словом нашого Отця, залишив своїх слуг і худобу в полі.

²²Тоді наш Отець сказав Мойсеєві: «Простягни руку до неба, і град упаде на весь Єгипет — на людей, тварин і на кожну польову рослину по всьому Єгипту.»

²³Мойсей простягнув свій посох до неба, і наш Отець послав грім та град, і вогонь побіг по землі. Наш Отець пролив град на землю єгипетську. ²⁴Був град і вогонь, що безперестанку спалахував посеред граду, такий сильний, що нічого подібного не бувало в усій землі єгипетській, відколи вона стала народом. ²⁵По всьому Єгипту град побив усе, що було в полі, — і людей, і тварин; побив кожну польову рослину й поламав кожне польове дерево. ²⁶Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було граду.

²⁷Фараон послав по Мойсея та Аарона й сказав: «Цього разу я згрішив. Бог правий, а я і мій народ винні. ²⁸Помоліться до вашого Отця — досить уже Божого грому й граду. Я відпущу вас; не залишайтеся довше.»

²⁹Мойсей сказав йому: «Щойно я вийду з міста, простягну руки до нашого Отця. Грім припиниться, і граду більше не буде, щоб ти знав, що земля належить нашому Отцеві. ³⁰Та щодо тебе і твоїх вельмож — я знаю, що ви й досі не боїтеся нашого Отця.»

³¹(Льон і ячмінь були побиті, бо ячмінь уже викинув колос, а льон цвів. ³²Але пшениця й полба не були побиті, бо вони достигають пізніше.) ³³Мойсей вийшов від фараона за місто й простягнув руки до нашого Отця. Грім і град припинилися, і дощ більше не лив на землю. ³⁴Коли фараон побачив, що дощ, град і грім припинилися, він знову згрішив і зробив жорстоким своє серце — він і його вельможі. ³⁵Так серце фараона стало жорстоким, і він відмовився відпустити Ізраїль, як наш Отець і сказав через Мойсея.