Вихід 10

10 ¹Тоді наш Отець сказав Мойсеєві: «Іди до фараона, бо це Я зробив запеклим його серце та серця його слуг, щоб явити серед них свої знамення. ²Розкажи синові та онукові своєму, як Я поглузував з єгиптян і які знамення явив серед них, щоб ви знали, що Я — ваш Отець.»

³Мойсей та Аарон прийшли до фараона й сказали: «Так говорить Отець євреїв: „Доки ти відмовлятимешся впокоритися переді мною? Відпусти мій народ, щоб він служив мені.“ ⁴Бо якщо ти відмовишся відпустити мій народ, то завтра Я наведу сарану на твій край. ⁵Вона вкриє поверхню землі, так що й землі не буде видно, і поїсть те, що зосталося вам після граду, і поїсть кожне дерево, яке росте у вас на полі. ⁶Вона наповнить твої доми, доми твоїх слуг і доми всіх єгиптян — такого не бачили ні твої батьки, ні твої діди від дня, коли оселилися на землі, аж донині.» Тоді він повернувся й вийшов від фараона.

⁷Слуги фараона сказали: «Доки цей чоловік буде для нас пасткою? Відпусти цих людей, щоб вони служили своєму Богові. Невже ти ще не розумієш, що Єгипет гине?»

⁸Мойсея та Аарона привели назад до фараона. «Ідіть, служіть Богові, — сказав він. — Але хто саме піде?»

⁹Мойсей відповів: «Підемо з нашими молодими та старими, із синами й дочками, з отарами та стадами — підемо, бо маємо свято на честь нашого Отця.»

¹⁰Він сказав їм: «Нехай Бог буде з вами — так само, як я відпущу вас разом із вашими малятами! Дивіться, лихе у вас на думці. ¹¹Ні! Ідіть, служіть Богові лише ви, чоловіки, бо саме цього ви й хочете». І фараон прогнав їх від свого обличчя.

¹²Тоді наш Отець сказав Мойсеєві: «Простягни руку свою над Єгиптом, щоб прийшла сарана на єгипетську землю й поїла всю рослинність землі, усе, що залишив град.»

¹³Мойсей простяг свій жезл над Єгиптом, і наш Отець навів східний вітер на ту землю на цілий день і цілу ніч; а коли настав ранок, східний вітер приніс сарану. ¹⁴Сарана налетіла на весь Єгипет і осіла по всьому його краю — така страшна, що подібної до неї не було ніколи раніше й ніколи вже не буде. ¹⁵Вона вкрила поверхню всієї землі, так що земля потемніла, і поїла всю рослинність землі та всі плоди дерев, що їх пощадив град, — і не зосталося нічого зеленого ні на деревах, ні на польових рослинах по всій землі єгипетській. ¹⁶Тоді фараон поспіхом покликав Мойсея та Аарона й сказав: «Згрішив я проти вашого Бога та проти вас. ¹⁷Благаю, прости мені мій гріх хоч цього разу й помоліться до вашого Бога, щоб відвів від мене хоча б цю смерть.»

¹⁸І Мойсей вийшов від фараона та помолився до нашого Отця. ¹⁹Тоді наш Отець повернув вітер і зробив його дуже сильним західним вітром, що підхопив сарану й загнав її в Червоне море; не зосталося жодної сарани по всьому краю єгипетському. ²⁰Але наш Отець зробив запеклим серце фараона, і той не відпустив народ Ізраїлю.

Три дні темряви

²¹Тоді наш Отець сказав Мойсеєві: «Простягни руку свою до неба, щоб темрява вкрила землю єгипетську, — темрява настільки густа, що її можна намацати.»

²²Мойсей простяг руку свою до неба, і густа темрява вкрила всю землю єгипетську на три дні. ²³Ніхто не бачив один одного, і ніхто не вставав з місця свого три дні; а в усіх синів Ізраїлю було світло в їхніх оселях.

²⁴Фараон покликав Мойсея й сказав: «Ідіть, служіть своєму Богові. Нехай підуть навіть ваші діти — тільки отари ваші та стада зоставте тут.»

²⁵Мойсей відповів: «Ти маєш також дати нам жертви та цілопалення, щоб ми принесли їх нашому Отцеві. ²⁶І наша худоба мусить піти з нами — жодне копито не зостанеться тут. Бо з неї ми візьмемо, щоб служити нашому Отцеві; адже ми не знаємо, чим маємо служити йому, доки не прийдемо туди.»

²⁷Але наш Отець зробив запеклим серце фараона, і той не захотів відпустити їх. ²⁸Фараон сказав йому: «Іди геть від мене! Стережися — не з’являйся більше перед обличчям моїм, бо того дня, коли побачиш обличчя моє, помреш.»

²⁹Мойсей відповів: «Ти сказав правду. Я більше ніколи не побачу обличчя твого.»