Естер 9

9 ¹У дванадцятому місяці, тобто в адарі, тринадцятого дня, коли мали набути чинності наказ і постанова царя, у той день, коли вороги юдеїв сподівалися взяти над ними гору, усе обернулося навпаки: самі юдеї взяли гору над тими, хто їх ненавидів. ²Юдеї зібралися у своїх містах по всіх провінціях царя Ксеркса, щоб напасти на тих, хто бажав їм зла. Ніхто не міг устояти перед ними, бо страх перед ними охопив усі народи. ³Усі вельможі провінцій, сатрапи, намісники та царські урядники підтримували юдеїв, бо страх перед Мардохеєм напав на них. ⁴Мардохей став могутнім у царському домі, і слава про нього розійшлася по всіх провінціях, бо сам Мардохей ставав дедалі могутнішим. ⁵Юдеї вразили всіх своїх ворогів мечем, убиваючи та нищачи, і вчинили з тими, хто їх ненавидів, як самі захотіли. ⁶У твердині Сузи юдеї вбили та знищили п’ятсот чоловіків. ⁷Вони вбили також Паршандату, Далфона, Аспату, ⁸Порату, Адалію, Арідату, ⁹Пармашту, Арісая, Арідая та Вайзату. ¹⁰Десятьох синів Амана, сина Гаммедати, ворога юдеїв, вони вбили, але не торкнулися здобичі.

¹¹Того дня цареві доповіли про число вбитих у твердині Сузи. ¹²Цар сказав цариці Естер: «У твердині Сузи юдеї вбили та знищили п’ятсот чоловіків і десятьох синів Амана. Що ж вони вчинили в інших провінціях царя? Яке твоє прохання? Воно буде виконане. Чого ще просиш? Це буде зроблено.»

¹³Естер сказала: «Якщо це до вподоби цареві, нехай юдеям у Сузах дозволять і завтра діяти за сьогоднішньою постановою, а десятьох синів Амана нехай повісять на палях.»

¹⁴Цар наказав так зробити. У Сузах видали постанову, і десятьох синів Амана повісили. ¹⁵Юдеї в Сузах зібралися також чотирнадцятого дня адара й убили там триста чоловіків, але здобичі не торкнулися.

¹⁶Решта юдеїв у провінціях царя зібралися, щоб захистити своє життя, здобули спокій від ворогів і вбили сімдесят п’ять тисяч тих, хто їх ненавидів, але здобичі не торкнулися. ¹⁷Це сталося тринадцятого дня адара, а чотирнадцятого вони відпочивали, зробивши його днем бенкету й радості.

¹⁸А юдеї в Сузах зібралися тринадцятого й чотирнадцятого дня, а п’ятнадцятого відпочивали, зробивши його днем бенкету й радості. ¹⁹Ось чому юдеї з відкритих сіл святкують чотирнадцятий день адара з радістю, бенкетом, як свято, і посилають одне одному частунки.

Встановлення свята Пурім

²⁰Мардохей записав ці події й розіслав листи до всіх юдеїв по провінціях царя Ксеркса, близьких і далеких, ²¹зобов’язуючи їх щороку святкувати чотирнадцятий і п’ятнадцятий дні місяця адара ²²як дні, коли юдеї здобули спокій від своїх ворогів, і місяць, що обернувся для них зі скорботи на радість, із жалоби на свято. Він звелів їм святкувати ці дні бенкетом і радістю, посилаючи одне одному частунки, а бідним — дарунки. ²³Юдеї прийняли за звичай те, що вже почали робити, так само як написав їм Мардохей. ²⁴Аман, син Гаммедати, агагій, ворог усіх юдеїв, задумав їх знищити й кинув пур, тобто жереб, щоб розчавити та винищити їх. ²⁵Але коли це дійшло до царя, він наказав листом, щоб злий задум, який Аман задумав проти юдеїв, упав на його ж голову, і щоб його та його синів повісили на палях.

²⁶Тому ці дні звуться Пурім, від слова «пур», через усі слова цього листа, а також через те, що вони бачили й що з ними сталося. ²⁷Юдеї зобов’язали себе, своїх нащадків і всіх, хто до них приєднався, щороку неодмінно святкувати ці два дні у визначений час, як написано. ²⁸Кожне покоління, кожна родина, кожна провінція й кожне місто пам’ятають і святкують ці дні. Ці дні Пуріму ніколи не зникнуть серед юдеїв, і пам’ять про них не згасне серед їхніх нащадків.

²⁹Цариця Естер, дочка Авіхаїла, і юдей Мардохей написали з повною владою, підтверджуючи цей другий лист про Пурім. ³⁰Листи розіслали до всіх юдеїв у ста двадцяти семи провінціях царства Ксеркса — зі словами миру та правди, ³¹підтверджуючи ці дні Пуріму у встановлений для них час, як наказали їм юдей Мардохей і цариця Естер, і як вони встановили для себе та своїх нащадків, разом із часами посту й жалоби. ³²Наказ Естер підтвердив ці настанови про Пурім, і це було записано в книгу.