Вшанування Естер і Мордехая
Маєток Амана дістається Естер, а його перстень-печатка — Мордехаєві, та смертний указ скасувати не можна. Тож другий указ мчить на царських конях: юдеї можуть збиратися й захищати своє життя. Мордехай виходить у царській блакиті й золоті, і Сузи радісно вигукують.
8 1Того дня цар Ксеркс віддав цариці Естер маєток Гамана, ворога юдеїв. А Мордехай став перед царем, бо Естер розповіла, ким він їй доводиться. 2Цар зняв свій перстень із печаткою, який забрав у Гамана, і віддав його Мордехаєві. А Естер поставила Мордехая над маєтком Гамана.
3Естер знову заговорила до царя, припала до його ніг, заплакала й благала його зупинити лихо Гамана-агаґита та його задум проти юдеїв. 4Цар простягнув до Естер золоте берло, і вона підвелася та стала перед ним. 5Вона сказала: «Якщо це до вподоби цареві, якщо я маю його прихильність, якщо це видається йому слушним і якщо я йому мила, нехай буде написано листи, що скасовують те, що задумав і написав Гаман, син Гаммедати, агаґит, аби винищити юдеїв по всіх провінціях царя. 6Бо як мені знести, дивлячись на лихо, що спіткає мій народ? Як мені знести, дивлячись на загибель моєї рідні?»
7Цар Ксеркс сказав цариці Естер і Мордехаєві-юдею: «Я віддав Естер дім Гамана, а його самого повісили на шибениці, бо він замислив зло проти юдеїв. 8Напишіть про юдеїв так, як вважаєте за потрібне, іменем царя, і запечатайте це царським перснем із печаткою, бо написане іменем царя й запечатане його перснем скасувати не можна».
9Тоді покликали царських писарів — двадцять третього дня третього місяця, сівана, — і написали все, що наказав Мордехай, до юдеїв, а також до сатрапів, намісників і вельмож ста двадцяти семи провінцій від Індії до Куша: кожній провінції її письмом, кожному народові його мовою, а юдеям — їхнім письмом і їхньою мовою. 10Мордехай написав це іменем царя Ксеркса, запечатав царським перснем із печаткою й розіслав листи через гінців на швидких конях, вирощених для царської служби. 11Царський указ дозволяв юдеям у кожному місті зібратися й боронити своє життя: знищувати, убивати та вигублювати будь-яке озброєне військо будь-якого народу чи провінції, що нападе на них, разом із дітьми та жінками, і грабувати майно своїх ворогів. 12Це мало статися одного дня по всіх провінціях царя Ксеркса — тринадцятого дня дванадцятого місяця, адара. 13Копію указу мали оголосити законом у кожній провінції й сповістити всім народам, щоб того дня юдеї були готові помститися своїм ворогам. 14Гінці на царських конях помчали, підганяні й кваплені царським наказом; а указ було видано у фортеці Сузи.
15Мордехай вийшов від царя у вбранні царської блакиті та білого, з великим золотим вінцем і в мантії з тонкого льону та багряниці. А Сузи гукали й раділи. 16У юдеїв було світло, радість, веселощі та честь. 17Наказ і указ царя сягнули кожної провінції й кожного міста; у юдеїв були радість і втіха, бенкетування та свято. І багато народів тієї землі стали юдеями, бо страх перед юдеями охопив їх.