Що залишається
Краще похорон, ніж бенкет, бо живі беруть смерть до серця. Докір кращий за лестощі, терпіння краще за гордість, а крайнощі в будь-який бік руйнують людину. Учитель шукав мудрості й визнає, що вона лишилася поза його досяжністю: Бог створив людей праведними, а вони вигадали задуми.
7 1Добре ім’я краще за дорогі пахощі, а день смерті — за день народження. 2Краще піти в дім жалоби, ніж у дім бенкету, бо такий кінець кожного, і живий нехай візьме це до серця. 3Смуток кращий за сміх, бо сумне обличчя добре для серця. 4Серце мудрих — у домі жалоби, а серце дурних — у домі втіхи. 5Краще слухати докір мудрого, ніж слухати пісню дурних. 6Бо як тріск терну під горщиком, такий і сміх дурня. І це — минуще. 7Бо гноблення обертає мудрого на дурня, а хабар псує серце. 8Кінець справи кращий за її початок, а терплячий духом кращий за гордого духом. 9Не поспішай у своєму дусі гніватися, бо гнів оселяється в лоні дурних. 10Не кажи: «Чому колишні дні були кращі за ці?» Бо не з мудрості ти про це питаєш. 11Мудрість добра зі спадщиною, перевага для тих, хто бачить сонце. a a v11 «Ті, хто бачить сонце» — єврейський вислів на означення живих, тих, хто ще живе. 12Бо мудрість — захист, так само як і гроші, але перевага знання ось у чому: мудрість зберігає життя того, хто її має. 13Поглянь на діло Боже: хто може випрямити те, що він зробив кривим? 14У день достатку радій, а в день нещастя роздумуй: Бог створив як одне, так і друге, щоб людина не могла дізнатися нічого про те, що буде після неї.
15У свої минущі дні я бачив усе: праведника, що гине у своїй праведності, і нечестивця, що довго живе у своєму злі. 16Не будь надміру праведним і не роби себе надто мудрим; навіщо тобі губити себе? 17Не будь надто нечестивим і не будь нерозумним — навіщо вмирати передчасно? 18Добре триматися цього й не випускати також того, бо хто боїться Бога, той пройде крізь обидва. 19Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох правителів, що в місті. 20Бо немає на землі праведника, який чинив би добро й ніколи не грішив. 21Також не бери до серця всього, що говорять люди, щоб не почути, як твій слуга проклинає тебе, 22бо твоє власне серце знає, що багато разів ти й сам проклинав інших. 23Усе це я випробував мудрістю. Я сказав: «Я вирішив стати мудрим» — та це було понад мої сили. 24Усе, що існує, далеке й глибоке, дуже глибоке — хто може його осягнути? 25Я звернув своє серце, щоб пізнати, дослідити й шукати мудрість та суть речей, і щоб пізнати зло глупоти й глупоту, що є безумством. 26Я знаходжу, що жінка гіркіша за смерть: її серце — пастки й сіті, її руки — кайдани. Хто добрий перед Богом, той утече від неї, а грішника вона впіймає.
27«Дивися, ось що я знайшов, — каже Учитель, — додаючи одне до одного, щоб знайти підсумок, 28яку моя душа все шукала, та не знайшла. Одного чоловіка з тисячі я знайшов, але жінки серед усіх них я не знайшов. 29Дивись, лише це я знайшов: Бог створив людину праведною, але вони шукали багатьох хитрощів».