1 Послання до коринтян 11

11 ¹Наслідуйте мене, як і я наслідую Христа.

²Хвалю вас за те, що в усьому пам’ятаєте мене і дотримуєтесь передань, як я передав їх вам. ³Хочу, щоб ви знали: голова кожного чоловіка — Христос, голова жінки — чоловік, а голова Христа — наш Отець. ⁴Кожен чоловік, який молиться чи пророкує з покритою головою, безчестить свою голову. ⁵А кожна жінка, яка молиться чи пророкує з непокритою головою, безчестить свою голову — це те саме, що й поголена. ⁶Якщо жінка не хоче покривати голову, нехай обстрижеться; але оскільки це ганьба для жінки — обстригтися чи поголитися, нехай покриває голову. ⁷Чоловік не повинен покривати голову, бо він — образ і слава нашого Отця; а жінка — слава чоловіка. ⁸Адже не чоловік походить від жінки, а жінка від чоловіка. ⁹І не чоловік створений для жінки, а жінка для чоловіка. ¹⁰Тому жінка повинна мати на голові знак влади — заради ангелів.

¹¹Проте в Господі жінка не існує без чоловіка, ані чоловік без жінки. ¹²Бо як жінка походить від чоловіка, так і чоловік народжується через жінку; а все походить від нашого Отця. ¹³Судіть самі: чи личить жінці молитися нашому Отцеві з непокритою головою? ¹⁴Хіба сама природа не вчить вас, що довге волосся для чоловіка — ганьба, ¹⁵а якщо жінка має довге волосся, то це її слава, бо волосся дане їй замість покривала. ¹⁶Якщо ж хтось схильний сперечатися про це, то ми не маємо такого звичаю, ні церкви нашого Отця.

Зневага до трапези Господньої

¹⁷Даючи цю настанову, я не хвалю вас, бо ви сходитесь не на краще, а на гірше. ¹⁸Бо перш за все, коли ви збираєтесь як церква, чую, що між вами є поділи, і почасти вірю цьому. ¹⁹Бо між вами навіть повинні бути поділи, щоб виявилися ті з вас, хто справжній. ²⁰Отже, коли ви збираєтесь разом, то не Господню вечерю споживаєте. ²¹Бо під час їжі кожен поспішає з’їсти свою власну вечерю — і один голодний, а інший напивається. ²²Хіба не маєте домів, щоб їсти й пити? Чи зневажаєте церкву нашого Отця й осоромлюєте тих, хто нічого не має? Що ж сказати вам? Чи похвалити вас? За це не хвалю.

²³Бо я прийняв від Господа те, що й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, коли був зраджений, узяв хліб

²⁴і, подякувавши, переломив його та сказав: «Це тіло моє, що за вас; робіть це на спомин про мене». ²⁵Так само після вечері взяв і чашу, кажучи: «Ця чаша — новий заповіт у моїй крові. Робіть це щоразу, коли п’єте, на спомин про мене».

²⁶Бо щоразу, коли ви їсте цей хліб і п’єте цю чашу, звіщаєте смерть Господа, доки він прийде.

²⁷Тож хто їсть цей хліб або п’є чашу Господню негідно, той винен проти тіла й крові Господа. ²⁸Нехай людина випробовує себе, і тоді їсть цей хліб та п’є цю чашу. ²⁹Бо хто їсть і п’є, не розрізняючи тіла, той їсть і п’є собі осуд. ³⁰Через те багато хто серед вас немічний і хворий, а чимало й спочили. ³¹Та якби ми правильно судили самих себе, то не були б суджені. ³²А коли Господь судить нас, то напоумлює, щоб ми не були засуджені разом зі світом. ³³Тому, брати й сестри мої, коли сходитесь на вечерю, чекайте одне одного. ³⁴Якщо хтось голодний, нехай їсть удома, щоб ваші зібрання не були на осуд. А решту впорядкую, коли прийду.